Цензура на «Суспільному ТВ»? Мыкола Вересень вынес сор из избы

    • Розсилка
    Цензура на «Суспільному ТВ»? Мыкола Вересень вынес сор из избы

    Известный телеведущий написал открытое письмо топ-менеджеру канала

    Издание «Детектора медіа» опубликовало открытое письмо известного украинского журналиста и телеведущего Мыколы Вересня, которое адресовано главе правления Национальной общественной телерадиокомпании Украины Зурабу Аласания.

    В своем письме известный телеведущий подробно рассказал о начале сотрудничества с Зурабом Аласания в рамках создания украинского общественного телевидения, о снятии проектов с эфира и о цензуре, которая неожиданно появилась. 

    Scotch публикует открытое письмо украинского журналиста и телеведущего Мыколы Вересня на языке оригинала и без редакционных правок.

    Відкритий лист

             до Голови правління

    Національної суспільної телерадіокомпанії України

    Зураба Аласанії

    від Миколи Вересня



    Жодна добра справа не залишиться не покараною

     Дорогий Зурабе!

    Непереборне бажання і таке саме тяжіння до правди і справедливості спонукало мене сісти за цього листа. Але для початку короткий зміст попередніх серій мого багатостраждального кіна.

    Чи пам'ятаєш ти, мій друже, чудову весну 2015 року, а саме ті дні, коли, почувши і відчувши необхідність, я звернувся до тебе з пропозицією про співпрацю. Я почув, що в Україні може з'явитися реальне Суспільне телебачення і відчув потребу долучитися до проекту, незважаючи на особистий розлогий скепсис.

    Ти був приємно здивований, а також розчулений і вживав слова «мудрий» і «далекоглядний» на мою адресу. Ти розписав мені яскравими фарбами майбутнє Суспільного в Україні, але висловив жаль з приводу відсутності грошей для втілення своїх карколомних планів.

    Я, як ти пам'ятаєш, сказав, що гроші не найважливіше. І поки я готовий працювати за те, що мені, можуть запропонувати. Я думаю, ти пам'ятаєш свої інтерв'ю, де казав, що тобі соромно так платити Вересню. Я ж пам'ятаю 2015 рік, коли ти і твої колеги були в захваті від нашої співпраці.

    Тепер я пропоную перенестися на весну 2017 року. Коли, як я пам'ятаю, ми підтвердили наші взаємовигідні плани. А саме: я роблю на каналі один чи декілька великих проектів і займаю якусь далеко не першу і далеко не останню адміністративну посаду. І ще, наскільки я пам'ятаю, я спитав у тебе, чи ти не проти, якщо я попрацюю на каналі NewsOne, щоб підтримати форму, ну і, безперечно, заробити якісь гроші. На що ти відповів, що не проти, самозрозуміло.

    Отже. Навесні замайоріли бюджетні гроші, і ми поновили наші домовленості про співпрацю і взаємини, сповнені доброзичливості і взаємоповаги.

    Кінець першої серії.  Сентиментально-героїчної.

    Тепер серія друга. Драматична.

    Настало літо 2017 року, і ми побігли. Попереду біг ти, ховаючись, уникаючи і не відповідаючи на телефонні дзвінки. Позаду біг я, все ще маючи сподівання, що ми – дорослі люди і – або тримаємо слово, або, принаймні, можемо пояснити один одному обставини, що змінилися.

    Вимушений визнати, що ти бігаєш швидше, і я тебе досі не наздогнав. 
    Ближче до осені біля нашої маленької групи з'явилися високоповажні продюсери, присутність яких не можна пояснити в жоден раціональний спосіб.

    Я наведу тільки два витончених в своїй красномовності випадки.

    В серпні мене уклінно попросили замінити в кадрі колегу, який занедужав. І я, як ти можеш здогадатися, негайно і позитивно відгукнувся. Але через добу стало відомо, що небажано Вересню вести ще одну програму на каналі. Потім з невідомої причини була знята з ефіру програма «Вересень», що цікаво, саме в вересні. Ну і насамкінець, останні променисті події, на яких я зупинюсь трохи докладніше, якщо ти дозволиш.

    Мені було сказано, що канал вкрай зацікавлений знімати нові програми, які я можу придумати і втілити за допомогою знімальної групи Суспільного. Підкреслюю, програма, яку я відзняв і яка готова до показу, це та програма, на якій наполягав канал, а не я.

    На загал в моїх планах було три програми: з художником Ройтбурдом – відзнята, про Мечеть «Ар-Рахма» з інтерв'ю шейха Рустама Гафурі та про молодих художників у Мистецькому арсеналі з пані Олесею Островською-Лютою. Відзнявши програму з Ройтбурдом в його майстерні, наскільки я міг зрозуміти, всі були задоволені, включно з так званими продюсерами. Але у вівторок цього тижня, тобто за день до початку зйомки наступної програми, ті самі продюсери, які були в захваті від знятої програми, повідомили, що в ефір вона не піде.

    Я, самозрозуміло, вибачився і перед художниками, і перед шейхом і скасував зйомки.

    На мою думку, будь-яка твереза людина не буде робити будь-що, що може бути викинуто в сміття без серйозних пояснень. Моя колега Олександра, на моє питання, чому, як вона думає, програма спочатку сподобалась, а потім не сподобалась, припустила, що це через наявність пляшки сухого білого восьмиградусного вина. Мої оплески, дорогий друже, і моє ж запитання: чи мушу я тебе тепер називати Єгор Кузьмич Лігачов? І чи будуть взагалі показувати будь-коли на Суспільному якісь алкогольні напої?

    Ну а далі, як каже Сергій Рахманін: «Класика жанру» – продюсери сказали, що тепер до зйомок треба затверджувати сценарій. Тобто писати, що на 3-й хвилині, я повертаюсь ліворуч, а на 18-й вимовляю фразу «Кушать подано». Згадую, що колись давно аналогічні обставини примусили мене покинути програму «Табу» і «Без Табу» на каналі «1+1».

    А ще продюсери казали, що сценарій є норма для таких каналів, як «Інтер» і «Україна». І ось тепер я в роздумах, невже саме ці канали є прикладом і взірцем для Суспільного?

    Будь-ласка, прошу тебе, нікому про це не говори, але затвердження попереднього сценарію має назву цензура. І взагалі, чому впродовж двох років існування моєї програми на «UA:Перший», ніхто ніколи не казав мені, що треба узгодити гостя і написати сценарій? Щодо вина в кадрі, тонко натякаю – величезна кількість програм на ВВС кавалера ордена Британської імперії сера Севи Новгордцева проходила під звуки вина, що наливалося в бокал. 

    З іншого боку, воно, безперечно, приємно сидіти в кабінеті і спостерігати, як «коленопреклоненный» Вересень, плазуючи, подає список бажаних програм і сценарій до кожної з них. А ти «начальственной рукой» інтенсивно все закреслюєш і промовляєш: «Ідіть, Вересень, і подумайте».

    Підсумовуючи все, що ти прочитав, мушу сказати, що, якби ти був об’єктивним, ти би визнав, що я виконав всі без винятку свої обіцянки.

    Насамкінець перепрошую, що забрав у тебе безліч часу. Думаю, що роботи у тебе багато, як не знайшов за три місяці для старого товариша 15 хвинин. Ну ничего, пережили голод, переживем и изобилие.

    P. S.Переказуй всім тим людям, які таки налаштували тебе проти мене (про що  я тебе безліч разів попереджав), мої палкі вітання і запевнення, що я здогадуюсь, які вони мають прізвища, і мою пропозицію обговорити всі ці проблеми не кулуарно, а публічно, як і личить каналу, що містить в своїй назві слово СУСПІЛЬНЕ. Чи, може, я помиляюсь?

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ