«Вступна кампанія 2017: перші підсумки»

  • Прес-конференція
  •  glavcom.ua
  • Учасники: Ігор Лікарчук
  • Розсилка

Цьогорічна вступна кампанія вирізнятиметься тим, що водяться так звані коефіцієнти - регіональний, галузевий, сільський та першочерговий коефіцієнти . Таким чином нівелюється ідея ЗНО як рівного доступу до вищих навчальних закладів. Діти із сільській місцевості мають переваги над містянами. Це є порушення Конституції України в частині гарантування доступу до вищої освіти на конкурсній засаді. Сьогодні не можна формувати рейтинги шкіл за результатами балів зовнішнього незалежного оцінювання. Це – результат діяльності репетиторів, а не шкіл. З кожним роком кількість українських абітурієнтів, що обирають навчання в іноземних країнах, зокрема, Польщі, зростає. У той же час знижується кількість іноземці, які хочуть здобувати освіту в Україні. Українці охоче вибирають польські виші, бо там доступна оплата за навчання, нормальні і пристойні умови проживання та навчання, диплом європейського зразка. Такі думки висловив колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти під час прес-конференції в прес-центрі Главкома.

За його словами, базові норми, які були закладені в закон «Про вищу освіту», сьогодні нівелюються. ЗНО передбачалося як єдина перепустка до здобуття вищої освіти. Поява цьогорічних коефіцієнтів – це повне порушення Конституції України в частині гарантування доступу до вищої освіти на конкурсній засаді.

«Сьогодні ситуація складається наступним чином: якщо ти живеш в сільській місцевості, то маєш певну перевагу над тими дітьми, які проживають в містах. Ті, хто вступає у виші, що розташовані на периферії також мають перевагу. Такої переваги не мають ті, хто хоче стати студентом столичних вищих навчальних закладів. Адже на периферійні виші дається більших коефіцієнт, аніж на столичні», - зауважує Лікарчук.

Нагадаємо, що цього року конкурсний бал балансується на регіональний, галузевий, сільський та першочерговий коефіцієнти . Наприклад, регіональний коефіцієнт становить: місто Київ - 1,00; 1,01 – у містах Дніпро, Львів, Одеса та Харків, 1,03 – Донецької та Луганської областей, переміщених вищих навчальних закладів, 1,02 – в інших випадках;

МОНУ опублікувало таблиці, в яких показано результати ЗНО 2017 року, але їх не можна порівнювати ані з 2016 , ані з будь-яким іншими роками. Це некоректне порівняння. Щороку рівень складності тестів, які пропонуються абітурієнтам, різний.

«Наприклад, цього року результати оцінювання з математики та з англійської мови кращий, аніж минулого року. Я в це не вірю. За моїми даними тест з математики цього року був набагато легшим, аніж за минулий рік. А от тест із хімії минулого року був легший, аніж у 2017 році. Коли мені кажуть, що результати з англійської мови став кращим, я тільки над цим посміюся. Бо стан викладання іноземних мов в наших школах не змінився. Можливо, краще стали працювати репетитори. І більша кількість абітурієнтів пішла до репети ротів», - говорить Лікарчук.

Він також не погоджується з тим, коли ЗМІ починають формувати рейтинг шкіл на базі результатів ЗНО.

«Я завжди запитую в таких випадках, це результати школи чи результати діяльності репетиторів? За моїми даними за минулий рік, то близько 78% школярів, які складають ЗНО, користуються послугами репетиторів», - продовжує Лікарчук.

За його спостереженнями, з кожним роком кількість українських абітурієнтів, що обирають навчання в іноземних країнах, зокрема, Польщі, зростає. У той же час знижується кількість іноземці, які хочуть здобувати освіту в Україні.

Він також назва основні причини, чому українські абітурієнти вибирають іноземні виші.

Перша причина – іноземні університети мають потужну маркетингову мережу у вигляді освітніх вербувальних центрів.

Друга причина – якість освіти. Ті, хто виїжджає до Польщі, хочуть отримати якісну освіту. Звичайно у цьому є і наша ментальна складова.

«Адже наш завжди навчали, що все, що за Україною, є кращим. Але в багатьох випадках так і є. подивіться які місця займають українські виші у міжнародних університетських рейтингах. Німецькі, польські, словацькі … тут навіть говорити немає про що», - зауважує Лікарчук.

Окрім того, за його словами, роботодавці швидше схиляють голову перед спеціалістом з іноземним дипломом.

Третя причина – достойні умови проживання та навчання.

«Лабораторії українських вишів , база для практичних досліджень, база для навчання, стан гуртожитків дуже разюче відрізняються від наших, навіть в університетах не першої ланки зарубіжних вишів. Тому як в тій приказці, риба шукає, де глибше, а людина – де краще», - резюмував Лікарчук.

Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції




Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

«Вступна кампанія 2017: перші підсумки»