35 років тому відбувся найтрагічніший фінал Ліги чемпіонів в історії. Драматичне відео з «Ейзеля»

35 років тому в Брюсселі була написана одна із найтрагічніших сторінок в історії футболу.

На старенькому, 55-річному стадіоні «Ейзель», який у той час вважався головною спортивною ареною Бельгії, в фіналі Кубка чемпіонів зустрічалися англійський «Ліверпуль» та італійський «Ювентус». Фаворитами вважалися мерсисайдці, які виграли чотири з восьми попередніх Кубків чемпіонів. Хоча в складі «Ювентуса», який у 1984-му здобув Кубок кубків, грав володар трьох «Золотих м’ячів» поспіль Мішель Платіні. Втім, про футбол за підсумками того матчу не говорив ніхто.

39 загиблих і близько 600 травмованих – такий наслідок легковажності УЄФА, яка вперлася на проведенні матчу на стадіоні, який був в аварійному стані. Настільки, що глядачі могли пробратися на трибуни, вибивши ногою шлакоблоки в мурах стадіону. За п’ять років до того на «Ейзелі» відбувався фінал Кубка кубків між лондонським «Арсеналом» і «Валенсією». Вболівальники «канонірів» були настільки вражені станом арени, що назвали її смітником. Представники «Ліверпуля» напередодні фіналу наполягали, щоб матч перенесли на інший стадіон. Пропонувалися «Камп Ноу» в Барселоні і «Сантьяґо Бернабеу» в Мадриді. Але УЄФА стояла на своєму.

Велика вина у трагедії й організаторів матчу. На трибунах тоді зібралося близько 60-ти тисяч глядачів, по 25 тисяч за кожними з воріт. При цьому фанатів обох команд вирішили розділити лише одним нейтральним сектором. Та й той з огляду на велику італійську діаспору в Брюсселі фактично виявився «ювентійським».

Спершу в обидва боки летіло каміння, петарди та інші предмети. Непоправне сталося, коли фанати «Ліверпуля» поперли на сектори опонентів усією масою. Тіффозі «Юве» до цього були не готовими і почали стихійно тікати. Пощастило тому, хто попри спротив поліції і удари кийок таки вибрався з трибун на бігові доріжки. Ті ж, що тікали по трибунах, невдовзі опинилися під завалом. Старі конструкції не витримали такої кількості людей, внаслідок чого одна зі стін обвалилася.

Нижче – драматичний 15-хвилинний сюжет бельгійського телебачення. Там картина трагедії на «Ейзелі» зображена в усій красі.

З 39-ти загиблих 32-є були італійцями, четверо – бельгійці, двоє – французи, один – ірландець.

УЄФА за підсумками трагедії єдиними винуватцями визнала фанатів «Ліверпуля». Англійські клуби були відлучені від єврокубків на п’ять років, а «Ліверпуль» отримав дискваліфікацію ще на три сезони додатково. Щоправда, в 1991-му два роки мерсисайдцям все ж відмінусували.

Окрім того, «Ліверпуль» УЄФА тоді покарала й безпосередньо на футбольному полі. Бо перемога «Ювентуса» з мінімальною перевагою 1:0 – великою мірою заслуга швейцарського арбітра Андре Дайни. То він на 58-й хвилині призначив у ворота Брюса Ґробелаара пенальті, якого не було й близько. Нападник туринців Збіґнев Бонек після контакту з Крейґом Джонсоном почав падати ще за метр до лінії карного майданчика. Але рефері вказав на позначку і Мішель Платіні пенальті реалізував. Цей гол на 58-й хвилині виявився у матчі єдиним, хоча «Ліверпуль» теж мав пробивати одинадцятиметровий. Після того, як оборонець Массімо Боніні, до речі, найкращий футболіст Сан-Маріно в історії, зрубав у власному штрафному Ронні Вілана. Видно, «Ліверпуль» після всього, що відбулося, перемогти вже не міг. Хоча й грав не гірше.