Що приховує Путін? Аналіз досягнень і провалів військової промисловості Росії

Усяк кулик до свого болота звик. Тому думати, що справи у збройних силах Російської Федерації йдуть переконливо добре, як це висвітлюють кремлівські ЗМІ, не варто. Попри чисельну перевагу війська та техніки, приховати реальне технологічне відставання не вдається навіть російським експертам.

Якщо ретельно стежити за «успіхами» російської оборонки, то з’ясується: одні розробки затягуються на десятиліття, інші – тихо «обнуляються», а деякі проєкти переозброєння навіть відкрито визнаються проваленими. Медіа, у свою чергу, ледь чи не щодня поширюють інформацію про нові мегапроєкти та пріоритетність переоснащення армії країни-агресора.

Цікаве пояснення технологічних проблем РФ надав президент США. Джо Байден зазначив, що у Путіна «є реальна проблема», оскільки він керує «економікою, у якій є ядерна зброя та нафтові свердловини, а більше нічого».

Але недооцінювати ворога, звичайно, не потрібно. Українцям варто тверезо розуміти, на що здатен путінський арсенал і які реальні прориви у військовій сфері агресор здійснив за останні роки.

Війна стимулює до розвитку

Російська Федерація – держава, що перманентно знаходиться у стані війни, нерідко на кількох фронтах. Готуючись до військових протистоянь, у Росії особливу увагу звертають на автоматизацію війська. Показово, що й міністр оборони Росії Сергій Шойгу наголосив, що головним напрямком розвитку армії стає «впровадження технологій штучного інтелекту в озброєння, які визначають перспективний вигляд Збройних Сил». Розвиток і інтеграція автоматизованих систем управління військами (АСУВ), які дозволяють у рази скоротити час прийняття рішень є дуже перспективним напрямком, яким у РФ дійсно можуть пишатися. До речі, за даними Українського інституту безпекових досліджень, вже в середині 2018 року в РФ з'явилася мобільна автоматизована система управління військами оперативно-стратегічного рівня «Акація-М».

«Акація-М», по суті, військовий аналог інтернету. У цій системі застосовується так званий мережевий принцип взаємодії управління, коли всі структурні елементи зав'язані в єдину мережу.

У галузі вертольотообудування Російська Федерація також посідає міцні позиції. Російські вертольоти відповідають усім критеріям сучасних машин світового рівня. Нещодавно РФ продемонструвала всю лінійку своїх новітніх вертольотів – від важких транспортно-десантних (Мі-26) до ударних вертольотів (різні модифікації Мі та Ка). Такі ударні вертольоти як Мі-28Н, Ка-50Н, Ка-52 вже виробляються у варіанті нічного застосування.

Російський вертоліт Мі-28Н здатний не тільки завдавати несподівані удари по противнику, а й вести повітряну розвідку, забезпечувати цілевказівки або коригування з повітря

Крім того, варто визнати й просунутість російських станцій радіоелектронної боротьби. «Ростех» – російська державна корпорація зі сприяння розробці, виробництву й експорту високотехнологічної промислової продукції пропонує рішення у галузі ведення радіоелектронної боротьби у всіх середовищах і для будь-яких типів носіїв, а саме наземних, авіаційних та морських. За планами уряду Російської Федерації, до 2021 року рівень оснащеності військ радіоелектронної боротьби сучасною технікою буде доведений до 70%. Серед них варто виділити сімейство комплексів радіоелектронної боротьби «Красуха». Ці комплекси призначені для придушення радіолокаційних станцій супротивника на дистанції в кілька сотень кілометрів. А також комплекс «Ртуть-БМ», що встановлюється на бойові машини – автомобілі, бронетранспортери або броньовані тягачі. Цей комплекс чинить опір саме керованому озброєнню та боєприпасам з радіопідривниками.

Де ховаються проблеми?

Але не все так добре, як хотілося б кремлівським очільникам. Розпочати варто з проєкту розвитку новітнього винищувача Су-57 п’ятого покоління. Із закупівлями цього літака в Росії картина сумна. У грудні 2019 року біля Комсомольська-на-Амурі під час випробування двигуна зазнав аварії російський винищувач п'ятого покоління Су-57 (пілот встиг катапультуватися). Але вже в березні 2020 року у нового винищувача п'ятого покоління почалися авральні проблеми з фінансуванням. Перший винищувач Су-57 повинен був бути переданий повітряно-космічним силам Російської Федерації ще у грудні 2019 року.

До речі, фахівці вважають, що ця машина небоєздатна. Крім того, китайські експерти розкритикували й скритність літака. На думку фахівців з Піднебесної, тактико-технічні характеристики не дозволяють зараховувати російську техніку до ряду літаків п'ятого покоління – ті, що мають елементи стелс-технології малопомітності. Крім того, Су-57 не має такого попиту, як, наприклад, китайський Chengdu J-20 або американський F-35, які активно продаються у світі.

Провальний російський літак Су-57

Провал зафіксовано й щодо проєкту раніше рекламованого танку Т-14 «Армата». «Недовга історія «Армати» закінчилася безславно. Криза ставить хрест на постачання в наші війська в найближчі роки кращої у світі бронемашини», – написав ще рік тому оглядач російського інтернет-видання «Свободная пресса» Сергій Іщенко. «Всупереч обіцянкам Кремля, розробників і виробників, армія, гадаю, ніколи не отримає «Армату», крім хіба що для військових випробувань», – написано в статті російського оглядача. Вперше бойову машину продемонстрували на параді Перемоги в Москві ще у 2015 році. Нещодавно стало відомо, що держвипробування «Армати» мають завершитися у 2022 році, але фахівці переконані, що «Армата» так і залишиться «парадним» танком. Крім того, не досить райдужну перспективу появи «Армати» у військах РФ підкреслює й контракт російського оборонного відомства на постачання танків Т-90М та модернізації Т-90А. У планах отримати близько 400 одиниць до 2027 року.

Перспективний російський танк Т-14 «Армата» перетвориться на музейний експонат?

Крім того, явні проблеми прослідковуються й у військово-транспортній авіації. Більшість техніки застаріла, а нові розтиражовані в ЗМІ проєкти стоять на місці. Наприклад, за даними академіка Національної академії наук України Володимира Горбуліна, з Іл-112В, який створювали 19 років, все пішло не так. Перший політ його відбувся лише в березні 2019 року, а незабаром з'ясувалося: міністерству оборони такий літак не потрібний. Горе-конструктори його зробили дуже важким, додавши близько трьох тонн зайвої ваги в порівнянні з вимогами до машини. У підсумку, максимальна вантажність у Іл-112В всього лише п’ять тонн. Безславно закінчилася і ця історія чергового російського суперпроєкту.

Такий підхід російських фахівців до виробництва літаків військово-транспортної авіації нещодавно призвів до чергової авіакатастрофи. Під час тренувального польоту біля Москви розбився Іл-112В. На борту було троє осіб, вони загинули. Літак не долетів до злітно-посадкової смуги 1,5 км.

Є ще один стратегічний проєкт країни-агресорки – перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації (ПАК ДА). У цей проєкт не вірять не тільки іноземні фахівці, а й експерти з Росії. Китайське видання The Paper проаналізувало перспективи російської дальньої авіації. І прийшло до вельми сумного для Росії висновку: новий стратегічний ракетоносець, швидше за все, взагалі ніколи більше в Росії не створять.

Також варто згадати ракети «Калібр», а саме їх невдалий цьогорічний запуск з фрегата «Маршал Шапошников». Тоді, під час проведення тестування корабля, стався казус. Після вильоту ракети «Калібр-НК» з шахти, її траєкторія порушилася. І вона впала в море поруч з самим кораблем.

Крім того, попри всі карколомні кібератаки російських ЗМІ щодо безпілотної техніки, за офіційними даними, на озброєнні російської армії наразі є тільки невеликі безпілотники-розвідники, наприклад, «Елерон-3», «Леер», «Орлан-10», «Форпост». Це знову ж таки свідчить про відставання Росії в галузі розвитку ударних безпілотників. Публічно оголосивши про плани створення ударних стратегічних безпілотників (С-70 «Охотник», «Альтиус-У» і «Орион»), жоден з трьох «мегапроєктів» Росія так і не довела до кінця.

А ще Москва наполегливо стверджує про успіхи у створенні гіперзвукової зброї. Але в середині 2020 року самі російські вчені піддали критиці заяви чиновників і пропагандистських ЗМІ про розроблені російським оборонно-промисловим комплексом «всемогутні» ракети. Серед науковців доктор військових наук Костянтин Сівков і футуролог Максим Калашников, які відзначили, що збройні сили Російської Федерації не мають достатніх технічних можливостей для забезпечення виявлення цілей як для перспективних гіперзвукових ракет «Циркон», так і для забезпечення точної стрільби ракетними комплексами «Калібр» і «Кінжал». Суперзброю Росії було публічно названо «сліпою».

Що на виході?

РФ, як і раніше, готується до лінійної війни – з великою кількістю танків, літаків, гелікоптерів та іншої застарілої техніки, призначеної до великих війн, розгорнутих фронтів та танкових зіткнень. До сучасних військових конфліктів, де все більше беруть участь невеличкі автономні, але оснащені сучасною високотехнологічною технікою, підрозділи, Кремль готуватися не встигає, та й сучасних технологій не вистачає. Перша програна війна Росії – у Нагірному Карабасі. «Росія залишається малопомітним учасником глобального ринку передових виробничих технологій і, більш того, ризикує «відстати назавжди» від технологічних лідерів», – переконані навіть окремі російські експерти.

Такий хід справ у великого та агресивного сусіда дає певні шанси Україні щодо успішного створення потенціалу стримування воєнної машини РФ. Київ має продовжувати вже намічений шлях «москітного» переозброєння з ударними безпілотниками, робототехнікою та «москітним» флотом. Війна майбутнього буде протиборством інтелекту, то ж немає сумніву, що акценти треба робити саме на розвитку високотехнологічної зброї, а не на конвеєр радянського мотлоху…

Дмитро Бадрак, для «Главкома»