Туск: «Українська» поправка до закону у Польщі є нерозумним підходом

Так звана українська поправка в законі про ІНП Польщі є нерозумним підходом, адже такою твердою позицією Польщі навряд чи буде змога щось досягнути, особливо, в той час, коли в інтересах поляків та українців - порозуміння, а не конфлікт. Про це в інтерв’ю польському телеканалу tvn24, коментуючи українську поправку в законі про Інститут національної пам’яті Польщі, заявив президент Євроради Дональд Туск.

«Йдеться не про те, щоб не говорити правду, адже лише правда може бути фундаментом для примирення. В інтересах Варшави і Києва, поляків та українців, є потреба якомога швидшої побудови фундаменту поєднання, а не конфлікту», - наголосив Туск.

На його думку, так звана українська поправка в законі про ІНП Польщі є «нерозумним» підходом, адже такою «твердою» позицією Польщі навряд чи буде змога щось досягнути.

«Скоріше за все буде реакція іншої сторони, і врешті ми посваримося. Сьогодні я не мушу говорити, хто від цього потиратиме руки, оскільки з Варшави і Києва звучать непривітні сигнали», - констатував Туск.

Президент Євроради нагадав, що Польща свого часу пройшла складний шлях історичного примирення з Німеччиною, і це вимагало багато зусиль від простих людей, церков, влади.

«Того самого ми потребуємо у відносинах з Україною, але нинішню ситуацію не можна порівнювати з процесом польсько-німецького поєднання», - наголосив він.

Туск зауважив, що Київ сьогодні як ніколи потребує підтримки від Заходу, і зокрема від Польщі, особливо у світлі останніх заяв про Україну президента США Дональда Трампа.

«Україна все ще бореться за свою незалежність, Україна потребує підтримки як ніколи до цього, особливо після розвороту чи при глибокому перегляді американської політики щодо України», - сказав Туск.

Він також додав, що у декількох розмовах з ним Трамп не приховував, що «в нього менше ентузіазму щодо України і він з більшим розумінням ставиться до того, що, м'яко кажучи, зробила Росія в Україні».

«Тому ми сьогодні, як кисню, потребуємо підтримки, розуміння і взаємної поваги між Польщею та Україною», - наголосив Туск.

Він зауважив, що декілька днів тому він розмовляв з президентом України Петром Порошенком і публічно звернувся до українців українською, до поляків - польською мовою зробити все можливе, щоб знайти шлях до поєднання.

Як інформувало агентство, у Польщі цими днями відзначалося 75-річчя Волинської трагедії. Польська сторона не захотіла спільного з українцями вшанування польських та українських жертв. Перші особи Польщі, зокрема президент Анджей Дуда та прем’єр-міністр Матеуш Моравецький під час урочистостей наголошували, що примирення між Польщею та Україною неможливе без визнання «історичної правди» про те, що сталося на Волині.

Так звана українська поправка в законі про ІНП Польщі прирівнює український націоналізм до комуністичного та нацистського тоталітарного режимів, а за заперечення злочинів українських націоналістів проти громадян Другої Речі Посполитої загрожує покарання, зокрема тюремне ув'язнення до трьох років.

Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію «геноцидом» польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

Напередодні президент США Дональд Трамп назвав анексію Криму катастрофою свого попередника Барака Обами, зазначивши, що це одна з проблем, які перейшли йому у спадок і які він намагається залагодити.