У Польщі заснували стипендію для дітей воїнів України

Польсько-українсько-канадський громадський фонд «Калина» зобов’язався виплачувати щомісячну стипендію на суму 1500 злотих Наталії Буслаєвій, яка вивчає соціологію в Університеті кардинала Стефана Вишинського. Батько дівчини – Олексій Буслаєв (псевдонім «Татар») у лютому 2015 році загинув біля Дебальцева. Він мріяв, аби його донька здобула освіту в одному з європейських вишів, тому після батькової смерті Наталія вирушила до Варшави. Проте грошей, які дівчині надсилає мати, не вистачає навіть на гуртожиток.

Скрутною ситуацією української студентки зацікавилася Ґражина Станішевська – відома у Польщі громадська діячка та політик. Разом зі своїми польськими однодумцями, а також представниками української діаспори вона заснувала стипендійний фонд, який надаватиме два типи щомісячних стипендій. Передусім це буде щомісячна грошова допомога для студентів-українців у Польщі, батьки яких загинули на Донбасі. Крім цього, стипендію присуджуватимуть науковцям, які досліджують складні сторінки польсько-української історії.

Станішевська каже, що на ідею заснування стипендії для українців її надихнули спогади про пережите в роки воєнного стану у комуністичній Польщі. На початку 1980-х в покарання за участь у «Солідарності» її кинули за ґрати.

«Мене тоді арештували й інтернували, а моя сім’я постійно отримувала якісь листи, посилки, невеликі грошові суми з Німеччини, Франції чи Нідерландів. Для нас це була велика моральна підтримка. Я пам’ятаю цю атмосферу. Мої батьки мені розповідали, що тоді, коли мене тримали за ґратами, а до них приходили листи підтримки, то вони вірили, що колись це нещастя закінчиться, що буде добре, бо ми не самі, інші бачать, що відбувається», – розповіла «Радіо Свобода» польська діячка.

Створений Станішевською фонд вже понад рік допомагає сім’ям загиблих на Донбасі українських воїнів, а також родинам тяжкопоранених. Щоб надавати матеріальну допомогу жінкам із дітьми, які залишилися без годувальків, при організації «Калина» створили так зване партнерство «Польська сім’я – українській сім’ї». Протягом року навколо громадської ініціативи зібралося 150 таких партнерств. Поляки надсилають конкретним українським сім’ям посилки з речами, а також запрошують на канікули до себе додому.

Станішевська розповідає про польських доброчинців: «Більшість цих людей пов’язані з антикомуністичною «Солідарністю», проте не бракує молодших, які вже не пам’ятають тієї «Солідарності», але вони вважають, що це гарна ініціатива. Крім цього, є люди, які пов’язані з Україною. Наприклад, Міхал Сікорський, який працює у Брюсселі, а його дружина – українка, тож він хоче допомагати Україні. Є також група молодих польських емігрантів, які живуть у Лондоні, чи в околицях Лондона, вони не пам’ятають воєнного стану і не мають зв’язків з Україною, та хочуть надавати осиротілим українським дітям матеріальну допомогу».

За словами Станішевської, саме з такої діяльності народилася ідея створити стипендійний фонд для українців у потребі. Серед його засновників – польський професор Анджей Фрішке, варшавський юрист Пьотр Коханський, український підприємець із Канади Адам Стець та інші.

Пьотр Коханський, юрист, у варшавській канцелярії якого відбулася церемонія вручення стипендій, пояснив, чому для поляків важливо допомагати українцям.

«Те, що ми тут робимо – це реалізація тих ідей, за які боролися й загинули українські воїни на сході України. Вони загинули за вільну Україну, але також за вільну Європу», – зазначає Коханський.

За його словами, стипендія фонду «Калина» – це також протест проти того, що відбувається на Донбасі за сприяння російської влади. «Це наш спротив тій війні, яка триває, війні, яка нас ділить, яка також ділить Європу», – наголосив польський правник.

Засновники нової стипендії пояснюють, чому, крім дітей українських воїнів, грошову допомогу отримуватимуть також учені, які досліджують польсько-українські стосунки. Першим таким стипендіатом став історик Євген Місило, який ще у 1990-і роки оприлюднив резонансне дослідження про сумнозвісну операцію «Вісла».

Після того, як його книжка вийшла друком, він втратив роботу. Відтоді історик заробляв на життя фізичною працею й не мав нормальних умов для наукової діяльності. Фонд «Калина» надав йому дворічну стипендію для написання дослідження про концтабір у місті Явожно, де в 1947 році ув’язнили майже 4 тисячі українців.

«Такі книжки мусять з’являтися у Польщі, ми всі повинні знати свою історію, причому з різних боків», – говорить Станішевська.

У свою чергу, професор Анджей Фрішке нагадав, що урочистість вручення стипендій відбулася за 3 дні до 100-річчя незалежності Польщі. «Протягом цих 100 років стосунки Польщі та України були різними, переважно поганими, а деколи геть драматичними, та водночас треба наголосити, що протягом останніх 30 років наші стосунки були добрими і стали однією з умов миру в нашій частині Європи», – переконаний польський історик.

За його словами, стипендія для Євгена Місило – це вияв прагнення поляків та українців краще розуміти історію, що сприятиме діалогові між народами-сусідами.

Сам Євген Місило каже, що між стипендіями для дітей українських військових та для дослідників історії є, так би мовити, спільний знаменник.

Він пояснює: «Спільним знаменником є імперія зла, яка спричинила теперішню війну на території України, а свого часу, після Другої світової саме ця імперія принесла до Польщі систему, яка спричинила, що моїх єдинокровних братів – українців і поляків – кидали за колючий дріт у табори, які ще недавно були гітлерівськими».

Ґражина Станішевська стипендію фонду «Калина» вважає своєрідним тестом для польського громадянського суспільства. Вона сподівається, що грошей на фінансову підтримку українських студентів та дослідників не бракуватиме і в майбутньому таких стипендій буде більше.