У Росії вже четвертий рік таємно знищують архіву ГУЛАГу – історики

Великий скандал розгорається між МВС Росії і істориками, які займаються вивченням радянських репресій. 8 червня директор музею історії ГУЛАГу у РФ Роман Романов звернувся до радника президента РФ Михайла Федотова з офіційним листом, в якому повідомив: музейникам і історикам стало відомо, що ще в 2014 році в Росії був випущений засекречений міжвідомчий наказ, за яким архівні облікові картки з відомостями про репресованих в СРСР повинні знищуватися. Романов попросив розібратися в ситуації. У той же день відповів заступник міністра МВС Росії Ігор Зубов. Інформацію про знищення документів він спростував. Про це пише російська «Новая газета».

Про знищення карток історики дізналися випадково. Дослідник Сергій Прудівський збирав інформацію про репресованого селянина Федора Чазова. У 1937 році його брат, кемеровський колгоспник Григорій був засуджений до розстрілу, але вижив в розстрільній ямі, непомічений втік, 45 кілометрів йшов до свого села, і потім разом з братом Федором приїхав в Москву скаржитися на несправедливий арешт «всесоюзному старості» Михайлу Калініну. З приймальні Калініна братів відправили в Прокуратуру СРСР, де обох заарештували. Осіб, що «недбало виконали вирок про розстріл», притягли до відповідальності, Григорія розстріляли, а Федора як «соціально небезпечного елемента» засудили на п'ять років таборів і вислали «на Колиму».

Прудівський хотів дізнатися, чи вижив Федір в таборі, якщо так, коли звільнився, куди поїхав після.

Дослідник зробив запит УМВС по Магаданської області щодо особистої справа Чазова, але отримав відповідь, що вона була знищена ще в 1955 році. Тоді Прудівський попросив надати архівну облікову картку ув'язненого. Такі складалися на всіх засуджених, розкуркулених і депортованих. У них вказувалося коротка інформація про людину, стаття, термін, в який табір засуджений був відправлений, переводився чи з одного табору в інший, чи вижив. Але в УМВС Прудівському повідомили, що картка теж була знищена, і пояснили, що згідно з наказом від 12 лютого 2014 року, що вийшов під грифом «для службового користування» і підписаного МВС РФ, ФСБ РФ, мін'юстом РФ, МНС РФ, міноборони РФ, генпрокуратурою РФ та іншими відомствами, картки на засуджених повинні зберігатися «до досягнення ними (засудженими) 80-річного віку». Відповідно, термін зберігання картки на Федора Чазова закінчився ще в 1989 році. У вересні 2014 го останні відомості про Чазова були знищені.

«Це блюзнірство - знищувати документи, - заявив Прудівський. - Згідно із законом про архіви вони повинні бути включені в архівний фонд РФ, пройти експертизу цінності. Всі дії з ними повинні узгоджуватися з Росархівом. Підозрюю, цього ніхто не зробив. І взагалі, виходить, що, якщо ви не встигли отримати інформацію до 2014 року - ви ніколи нічого не дізнаєтесь?»

Як вважає фахівець з історії радянських спецслужб Микита Петров, цей наказ - навіть якщо він діє тільки в Магаданській області - знищує важливий пласт знань про радянські репресії.

«Тільки три категорії особистих справ в'язнів зберігаються вічно: розстріляних, померлих в таборах і іноземців. Все, - пояснює історик. - Решта особистих справ в'язнів з 1950-х років знищуються. Єдина інформація про переміщення людини в таборах залишалася в цих картках. Тепер виходить, що вона теж не зберігається».

Прудівський звернувся в Росархів, де йому повідомили, що всі документи засуджених повинні пройти експертизу. Якщо їх визнають цінними, їх поставлять на держоблік і зберігатимуть безстроково. 6 червня Прудівський відправив в УМВС по Магаданської області запит, питаючи чи пройшла картка Чазова таку експертизу.

Інформація про секретний наказ викликала велику реакцію. У листі до Ради з прав людини Роман Романов (директор музею ГУЛАГу) написав, що наслідки знищення карток «можуть бути катастрофічними для подальших досліджень» історії радянських репресій.

За словами Романова, новина про указ 2014 року став несподіванкою: музей ГУЛАГу сотні разів запитував документи у ФСБ і МВС всіх регіонів РФ, подібної відмови не отримував ніколи.

Директор музею передбачає, що документи знищують тільки в Магаданській області, але все одно бачить в цьому небезпечний знак.

У п'ятницю секретний наказ обговорили на виїзному засіданні міжвідомчої робочої групи з увічнення пам'яті жертв репресій в Йошкар-Олі. Історики все ще очікують інформації з МВС і Росархіву про те, чи дійсно секретний наказ існує і діє.

Читайте також

Як сьогодні виглядає Норильськ - місто, яке збудували в'язні ГУЛАГу. Фотолагерея

Страшний злочин комуністичного режиму. Як в СРСР проводили депортацію кримських татар