Лариса Скорик: Президент підпише мовний закон, а зміни в нього будуть вноситись потім

І прихильники, і противники «мовного» закону, затаївши подих, чекають на рішення Президента: підпис або вето. З одного боку, підписавши цей закон без будь-яких змін Віктор Янукович остаточно ставить хрест на репутації гаранта єдності держави. З іншого боку, ветувавши документ, Янукович грає проти Партії регіонів, для якої мовний закон – один з останніх аргументів у виборчій кампанії.

Не чекаючи офіційної відповіді Януковича, можна зробити певні висновки щодо того, що саме він зробить. Радник Президента Ганна Герман після кульбітів Володимира Литвина а ля «підпишу-не підпишу» і врешті-решт поставленого ним підпису під документом зауважила, що спікер парламенту відібрав у гаранта «мовний козир», своїми діями вже фактично легітимувавши скандальний закон. Сам же Віктор Федорович перед остаточним винесенням «резюме» пообіцяв порадитися з експертами.

7 вересня в Криму відбулася зустріч Президента із представниками інтелігенції. Серед «гостей» заходу прес-служба Президента зазначала Леоніда Кравчука, поета Івана Драча, голову «Просвіти» Павла Мовчана, генерального директора Національного музею Тараса Шевченко Дмитра Стуса та багатьох інших діячів культури та мистецтва. Цікаво, що практично всі запрошені до Президента експерти є запеклими захисниками статусу української мови. І це, передусім, могло б свідчити про небажання гаранта підкоритися рішенню своєї партії.

Про те, що саме намагалися донести до Януковича представники гуманітарної еліти, та чи правильно зрозумів їхній натяк гарант, «Главкому» розповіла учасниця зустрічі, улюблений архітектор Президента, Лариса Скорик.

Ларисо Павлівно, розкажіть, в якому форматі проходила зустріч із Президентом в Криму? Чи зустрічали вас в аеропорту? Чи був у вас обід із Президентом?

Зустріч проходила так, як і мала проходити. В Форосі – там, де зараз знаходиться Президент. Це була ділова зустріч. Ніяких особливих урочистостей не було, але Президент нас зустрів дуже гарно. Я би сказала, що Президент зустрів нас з такою, що називається, не просто гостинною усмішкою на обличчі, а із задоволенням від того, що ми приїхали.

Саме ми наполягали на цій зустрічі, але він на неї не тільки погодився, а ще й залишився задоволений нашим візитом - це всім було зрозуміло.

За яким критерієм формувалася експертна група, що відвідала главу держави?

Це були люди, які самі проявили ініціативу. І нам ніхто не відмовив в реалізації нашої мети.

Як було організоване ваше перевезення до Форосу?

Все було дуже гарно організовано. Свій внесок до нашої спільної справи зробив добре відомий пан Богдан Гаврилишин. Він сказав, що купить нам квитки, і просив вважати це його внеском у справу вирішення цього питання. Їхали звичайним літаком із іншими пасажирами, як це і мало бути. Ми прилетіли, зустрілися з Президентом, і в той самий день відлетіли назад.

Зустріч тривала понад півтори години. Почалася десь перед третьою годиною. Самою зустріччю ми залишилися особливо задоволені.

Невже питання «мовного» закону так просто могло вирішуватись?

Просто сама зустріч була надзвичайно конструктивною і позитивною. Вона відбулася саме в напрямку категоричного та всебічного розвитку української мови як державної. Без усіляких домислів про те, що вона буде понівечена, відсунута, дискредитована і тому подібне.

Що ви пропонували Президенту?

В закон абсолютно необхідно внести зміни. Бо фактично він порушує Конституцію.

Зрозуміло, що все це через те, що він, як кажуть, скороспіло верстався, та ще й в суто політичній ситуації, а не в законодавчому напрямку.

Закон про мовну політику має бути у кожній державі – він же пишеться не про одну мову, а взагалі. В Україні він також має бути, але його потрібно привести до ладу. Закон має невідповідності, неконституційні моменти – саме на це ми і звернули увагу.

І що ви почули у відповідь?

Президент нас не просто вислухав, він зрозумів нашу точку зору, що закон про мовну політику в Україні приймати треба, але він має бути прийнятий зі змінами.

З якими самими? От ви говорите про неконституційні моменти в законі. Назвіть їх.

Там є порушення Конституції по кількох пунктах. Одним з таких пунктів є внесення такої категорії, як регіональна мова. Такої категорії у нас ніколи не було. Ані в Конституції цього не було, ані де інде. В «мовному» законі, справді, записано чітко: українська мова є державною, що відповідає Конституції. Але потім йдуть моменти, які порушують цю Конституцію в багатьох випадках, особливо, в цьому моменті регіональності.

Потім щодо моменту про можливість вищих навчальних закладів самостійно обирати, якою мовою їм, окрім державної, викладати. Але це дуже складно, бо в Закарпатті, наприклад, є декілька народностей: там є роми, є чехи, є поляки, є німці, є словаки, є русини, і само собою, українці. Такі речі можуть нести погіршення якості стосунків між національними меншинами.

Неузгодженості закону із Конституцією є. Але це не є такою проблемою, щоб її неможна було вирішити. Мені надзвичайно приємно, що Президент визнав категорично доцільним і необхідним внести зміни до цього закону.

Так який тепер намір у Януковича: ветувати закон і подати новий, або підписати, а потім внести зміни?

Якби Литвин не поспішив і не підписав цей закон зараз, то можна було б говорити про те, що він буде переписаний. Але як тепер має бути з огляду конституційних норм та норм регламенту парламенту, я сказати точно не можу. Та навіть якщо Президент має підписати цей закон з точки зору регламенту, не треба розцінювати це як зло.

Для всіх нас важливіше те, що він прийняв рішення: до 27 вересня цього року в цей закон мають бути внесені зміни і поставлені на обговорення в Верховній Раді.

Зміни все ж будуть внесені вже після підписання?

Чи буде до 27 вересня Янукович підписувати закон – я не знаю, це мене мало цікавить. Бо це юридичні моменти. Скоріше, Президент має його підписати, а потім вже будуть вноситися зміни. Мені здається, що саме так завжди буває. Бо не так давно ми готували закон про врегулювання містобудівної діяльності, і спочатку Президент підписав, а потім вже вносились зміни.

Головне, що ми будемо над цим працювати.

То який результат зустрічі?

Ми домовилися до того, що буде створена робоча група, яка усуне недоречності, помилки і невідповідності у тому законі про мовну політику. Ми – робоча група – будемо працювати спільно із авторами цього закону, комісіями Верховної Ради, щоб дійти домовленостей.

А хто, окрім вас, в цю робочу групу буде входити?

Робоча група буде сформована, в основному, з ініціаторів цієї зустрічі. Ми опрацюємо всі зміни, і ми вже зараз переконані, що вони безперечно будуть прийняті.

До справи будемо приступати негайно. Бо часу мало: до 13 серпня мають бути внесені основні пропозиції, які мають зобов’язати Кабінет міністрів, Міністерство культури та інші інституції прийняти програму захисту і розвитку української мови як державної.

Тобто ваш меседж Президент зрозумів?

Мені здається, що Президент зрозумів нас, а ми зрозуміли його настрій і його переконаність в тому, що треба цей закон потім потрібно буде доробити.