Агія Загребельська українська юристка, державна уповноважена Антимонопольного комітету України з 2015 по 2019 рік

Як Кремль через шантаж забезпечує собі високі доходи

Ракетні удари лише показують ступінь агонії російського керівництва
фото з відкритих джерел

Перемогти Росію можна тільки на мілітарному фронті

Ракетна атака Росії по порту збільшила ціни на пшеницю на 4%

Турбіна, яка застрягла в Німеччині, бо Росія її не забирає – підняла ціни на газ більш ніж на 10%

На скільки підніметься страхова премія для суден та вартість логістики – поки не зрозуміло.

Отже, погрози та шантаж Росії, хоча й не досягають цілі примушування України до миру та заходу до суттєвих поступок, але піднімають ціни на товари, що експортує Москва.

З одного боку, це забезпечує високі доходи Росії з цих товарів, підтримуючи завищені ціни.

З іншого, погрішує економічне становище антивоєнної коаліції, живить інфляцію, загострює загрозу рецесії...

Росії в короткостроковій перспективі вигідна така гра. Її виключають із найбільшого економічного клубу світу, отже вона робить все, перебуваючи за його межами, щоб «псувати повітря».

Але стримуючим фактором для неї є країни Азії, Африки та Близького сходу. Вони несуть не менші, а деякі й більші втрати ніж члени коаліції. При чому вони не ввели проти Росії санкції та більшість навіть не засудили війну.

Також вони не поділяють «хрестовий похід» Росії в Україні з багатьох причин. І попри певну недовіру до заходу та фантомні болі з минулого, не готові надавати Росії відчутну підтримку в цій провальній війні.

Росія не доб'ється від них цього шантажом, натомість втрачатиме їх лояльність, що проявляється в «нейтралітеті».

КНР, бажаючи зберігти образ надійного «партнера» в цих частинах світу, намагається менше асоціюватися з Росією, хоча очевидно, що якби Сі захотів, ця війна б закінчилася. І, по суті, КНР єдиний, хто розуміє «занепокоєння» Росії, поділяє їх та від повноцінного очолення «хрестового походу» його віддаляє лише загроза санкцій.

Додати до цього не здатність Росії змінити сьогоднішній воєнний статус-кво в морі та, навпаки, цілком реальна загроза його втрати з часом, і ми отримуємо відповідь, чому Росія вимушена іти на переговори та укладати угоди.

Але, щоб отримати з укладення бодай якісь профіти, Лавров їде в турне в Африку, аби приписати собі перемогу. А російські ракети летять в порт, в той час як «Газпром» з Путіним створють атмосферу неоднозначності на газовому ринку.

Це однозначно краще, ніж повне блокування поставок українського зерна морем та газу трубопроводом. І так само однозначно, що це ще далеко не перемога.

Перемогти Росію можна тільки на мілітарному фронті. Послаблення економічної удавки на шиї України та союзників – цьому допомагає.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: