Олександр Савченко Ректор Міжнародного інституту бізнесу, екс -заступник міністра фінансів, колишній заступник голови НБ

Що наснилось Путіну по дорозі до Китаю?

фото: Getty Images

З нагоди падіння кримського мосту

На справді Путін мріяв про зустріч з Сі та Трампом не в Китаї, а у Ялті, але йому пощастило. Уявляєте, що б відчував Путін, якби кримський міст був зруйнований Україною під час їх зустрічі у Ялті?

З нагоди падіння кримського мосту я вирішив викласти розділ «Сон Пуксіна» мого трилера «Ескалація. Битва президентів», причому я буду робити це протягом трьох днів. Прошу врахувати, що книга була видана минулого року, а написана у 2023-2024 роках.

«Розділ 22. Сон Пуксіна

Пуксіну снилося, що він стоїть біля дверей Лівадійського палацу в Криму й чекає на поважних гостей, які чомусь запізнювалися. Він хвилюється, адже все вже готове до підписання угоди про співпрацю та кооперацію в космосі й початок перемовин про закінчення війни з Україною. Церемонія підписання відбуватиметься на тому самому місці, де Рузвельт, Черчилль та Сталін – «велика трійка», – лідери антигітлерівської коаліції, вирішили ще до закінчення Другої світової війни зафіксувати повоєнний порядок в Європі.

У цьому – новому – договорі про космос Росія, Китай та США запланували побудувати в космосі надвеликий адронний колайдер, який вироблятиме антиматерію. Китайці та американці планують використати цю антиматерію для виробництва енергії, а він, Пуксін, вирішив зберігати свою долю антиматерії для знищення Всесвіту, коли настане час.

Уві сні в нього починають боліти ноги, адже він, приймаючи поважних гостей, взув туфлі на високих підборах. Зазвичай його приховані підбори додавали йому у зрості десять сантиметрів, а ці – п’ятнадцять. Правителю Росії дуже хотілося зняти це незручне взуття, але він терпить, тому що після підписання угоди їхню трійцю будуть фотографувати, й Пуксіну дуже хочеться бути не нижче за всіх. Від болю в ногах він починає плакати. Та несподівано він бачить велику кулю, яка просто з неба сідає на галявину. З неї виходять двоє його гостей – Сі Цзіньпін та Байден. Вони усміхаються, у них дуже гарний настрій.

 – Вітаю вас, панове, в Ялті, перлині Криму, – зі сльозами на очах промовляє Пуксін. – Це сльози радості, не звертайте на них уваги. А де президент Трамп? Я на нього дуже чекав. Ось підготував йому подарунок – рятувальне коло з крейсера «Москва». Це єдине рятувальне коло, яке не потонуло разом з кораблем.

 – Я за нього, за вашого Трампушку, – відповів Байден. – Я передам йому цей символічний сувенір, щоб він не втопився у своєму басейні, як ваш крейсер «Москва» у Чорному морі. До речі, вам привіт від Камали Гарріс.

 – Дякую, – сказав Пуксін. – Ми за неї вболівали. Сподіваюсь, вам відомо це історичне місце, де «велика трійка» вирішила долю Європи та визначила кордони європейських країн. Он, бачите, ті три пальми? Саме там Рузвельт, Черчилль та Сталін позували для фотокорів провідних газет та інформ­агентств. Тож я дав розпорядження, щоб одразу після підписання угоди – на тому самому місці! – нова «велика трійка» постала перед світом на історичній світлині. І вже завтра всі світові ЗМІ розмістять це історичне фото на перших шпальтах. А ще, я в цьому впевнений, сьогодні ми підпишемо й другу угоду – про закінчення Спеціальної військової операції в Україні – та визначимо сфери впливу Росії, Китаю та США. Пропоную, панове, нарешті, поділити цей грьобаний світ…

Біль у ногах у нього трохи вщух, сльози висохли, але з носа почали текти шмарклі. Цей слиз витікав досить інтенсивно, попадав до рота, тому він був змушений його ковтати. Пуксіну захотілося блювати, тож «директор» Росії почав витирати шмарклі рукавом піджака.

 – І ми вітаємо вас, пане Пуксін, тут, у Лівадії, чудовому українському місті, – промовив експрезидент США Байден. – Ми з паном Сі під час нашого польоту на американо-китайській космічній станції до українського Криму вирішили, нарешті, реформувати ООН. Адже у світі після Другої світової війни з’явились нові реалії. Рада безпеки ООН складатиметься з двох палат: верхньої G2 та нижньої G7. Ви, пане Пуксін, звичайно, здогадуєтесь, хто засідатиме у верхній палаті, чи не так?

Пуксін знову почав плакати, він сам не розумів, чому, адже ноги вже не боліли. Може, сльози лились від образи на Сі, який без консультацій з ним погодився на альянс зі США? На цю грьобану «велику двійку».

 – Так, пане Байден, я здогадуюсь, я не пальцем зроблений, – роздратовано відповів Пуксін і звернувся до Сі:

 – Великий друже, чи можу я просити вас змінити вашу думку й зробити маленьку правку до складу вашої верхньої палати – замінити G2 на G3? Подивися, мій друже, на пальми напроти палацу, їх там три – й це символічно.

 – Так, ми з паном Байденом обговорювали таку конфігурацію. До речі, він був не проти, але я категорично виступив проти. І я вдячний, що пан Байден почув мої аргументи.

 – Які такі аргументи, пане Сі? – запитав Пуксін, витираючи рукавом сльози й шмарклі.

 – По-перше, Японія все ще залишається в орбіті США…

Не встиг Сі закінчити свою думку, як весь у шмарклях і сльозах Пуксін заволав: «Яка бл*дь Японія? А Росія де?». Раптом Пуксін злякався своєї зухвалості й замовк. Але вже за мить хтось голосно відповів Пуксіну: «Росія де? Росія в пі*дє, а де ж ще їй бути».

Пуксін не зрозумів, хто це сказав, але не Сі чи Байден – він це точно бачив, тому вирішив не загострювати ситуацію і вже дуже лагідно звернувся до Сі:

 – Я розумію, шановний друже, що під тиском Байдена ви відправили мою Росію у другу лігу – до Великої сімки. Що ж, «селяві», як кажуть французи.

Сі, ніби не слухаючи Пуксіна, попросив Байдена пояснити росіянину логіку нової G7.

Той з усмішкою промовив:

 – Пане Пуксін, не хвилюйтесь і зрозумійте нас. Очевидно, що нові реалії вимагають більший міжнародний майданчик, ніж G2, яка має обмежитись лише глобальними проблемами, як ви кажете, цього грьобаного світу. Разом з тим G20 себе дискредитувала – занадто багато країн з різними інтересами та потенціалами. Таким новим постійним майданчиком може стати нова G7 – сім найбільших економік світу (США, Китай, Японія, Німеччина, Індія, Британія та Франція). G2 та G7 у найближчі 50 років мають зафіксувати вже новий світовий порядок, за якого Третя світова стане неможливою, та й більшість війн припиняться. Міжнародні майданчики G2 та G7 мають бути інкорпоровані у структуру ООН замість дискредитованої Ради Безпеки ООН, яку ми вирішили розпустити.

Після того як Байден закінчив свій короткий, але жорсткий для Пуксіна спіч, з космічної кулі почали виходити інші лідери країн Великої сімки. Вони всі посміхались. Пуксін відчував себе опущеним… Але промінь надії, на диво, ще жеврів у його свідомості, адже він не побачив серед прибульців президента Франції Макрона. «Вони, мабуть, просто вирішили пожартувати зі мною, – подумав Пуксін. – США не довіряють Франції, а тому замість неї у сімці буде Росія». Але цієї миті із космічної кулі на землю ступили президенти Франції та України – Макрон і Зеленський. Причому на них були однакові тільники. Вони про щось, усміхаючись, сперечалися. Та найдивніше було те, що вони закинули руки за шию один одного, як це робили матроси, коли танцювали танок «Яблучко». Пуксін на підсвідомості позаздрив чи то французу, чи то українцю. Несподівано з космічної кулі вийшов Совенко. Пуксін злякався та підбіг до Сі, щоб заховатися за його спиною. Але допомога прийшла не від китайця. Він побачив групу людей, яка наближалась до нього на чолі з його заступником Лісіциним. Але особливо заспокоїла Пуксіна присутність серед новоприбулих його охоронця з ядерною валізкою.»

Продовження сну Пуксіна ви можете «побачити» завтра…

Читайте також:

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів