рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Феномен «Слуги народу». Чому народ кинув своїх політиків

    • Анатолій Матвійчук

      Народний артист

    • Розсилка
    Феномен «Слуги народу». Чому народ кинув своїх політиків

    Героям невигаданого роману присвячується...

    Сьогодні, проганяючи смуток, перегортав у дорозі сатиричний роман Ільфа і Петрова. І, буквально, настромився на рядки, які є ключовими для нашого сьогодення. Ось цитата:

    - Остап Ибрагимович, когда же мы будем делить деньги? 
    - Никогда, мои бедные друзья. Деньги будут положены на счет нашей будущей конторы... («Золотой теленок»)

    Далі на мене накотилася така хвиля різних думок і почуттів, що не знаю навіть, із чого почати. Почну з того, що на поверхні.

    А на поверхні той факт, що УСІ інформаційні канали нещадно «мочать» команду ЗЕ, яка неочікувано і тріумфально перемогла на виборах. Аналізують ситуацію, потішаються над віковим і професійним складом майбутніх депутатів, їх рівнем освіти і політичного досвіду. 



    Але за всім цим «аналізом»- проглядається чи то погано прихована злість, чи то прикрість, чи відверта заздрість. А ще, нерозуміння - що ж трапилось із народом?! Чому народ «кинув» їх, таких розумних і незамінних, промінявши на якихось безродних фотографів і шоу-менів?

    Відповідь проста. І цю відповідь ніхто з політиків ніколи не скаже вголос. 
    Та тому, панове політики, вас «кинули», що ви сотні разів «кидали» свій народ, «розводячи» його на красиві обіцянки і патріотичні гасла. Ви всі - і праві і ліві - девальвувалися, як наша рідна гривня, яку ви обвалили своїми спільними зусиллями, своїми офшорами, своєю корупцією і тіньовими надприбутками. Ви, в своїй більшості, були і залишаєтеся паразитами ( і це не метафора!) своєї держави - гнидами, вошами і блохами, які нещадно п»ють кров зі своєї Батьківщини.

    А як ви ви думали?, - приватизуєте всю пресу, купите телеканали, наймете кращих журналістів і довічно годуватимете народ локшиною на вухах. Так, можливо, цей народ і не дуже розуміє, чого він насправді хоче. Але він зрозумів, чого і кого він не хоче. А не хоче він бачити усіх вас - брехунів і злодіїв, фальшивих пророків і неправдивих суддів!

    Те, що народ зробив свій вибір, ніхто з вас так і не зрозумів, бо ніхто так і не покаявся, не вибачився за жоден із своїх гріхів, знову ж таки, прикрившись високими виправданнями і логічними аргументами на свій захист. Але, як кажуть у народі, шило в мішку не заховаєш...

    Інший факт, який ще активніше ставить наших політиків на вуха: виявляється команда «Великого Комбінатора ЗЕ» настільки стрімко і бездоганно провернула свою операцію по захопленню влади, що, схоже, у новій ВР вона матиме монокоаліцію - і не потребуватиме послуг своїх «компаньонів», чи то пак колег з інших політичних партій.

    А це підтверджує те, що нагальне питання Паніковського, Балаганова і Козлєвича - «а когда же мы будем делить наши деньги?!» - (можна читати - бюджет, країну) - повисає в повітрі. Бо Великий Бєндер нікому і нічого не винен, бо, відповідно, нікому й нічого не обіцяв. Відтак,можна сподіватися - «Деньги будут положены на счет нашей будущей конторы» (цитата)! 

    Невже, - так і хочеться скрикнути, тамуючи подих. Невже, чергового грандіозного дерибану таки не буде?!

    Але із цим фактом не зможуть ніяк примиритися ті, хто розраховує на ласий шматок від пирога. І замість того, аби змінити тон своїх дискусій на більш стриманий і розумний, вони продовжують махати кулаками, даремно витрачаючи життєву енергію...

    Не зловтішаюсь і не радію. Просто хочу зрозуміти, який знак сьогодні подає нам Небо? І згадується біблейська притча про Моїсея, який вивівши свій народ з Єгипетського рабства, вирушив на гору Синай, щоб отримати від Бога Скрижалі Заповіту. А в його відсутність народ попросив Аарона відлити Золотого тільця і став поклонятися йому. Повернувшись, Моїсей наказав жорстоко розправитися з шанувальниками Золотого тільця - і був безперечно правий. Бо, як відомо, не можна одночасно служити і Богові і Мамоні.

    Навіть не намагаюся гадати, хто в нас сьогодні є Моїсеєм, а хто Аароном - і чим закінчиться наша подорож по пустелі у пошуках своєї Обіцяної землі. Але знаю одне: якщо ми не віднайдемо своїх Скрижалів Закону, то так і залишимось країною, де сотні і тисячі махінаторів та авантюристів і далі успішно та безкарно полюватимуть за своїм золотим телям... 

    І закінчу все ще однією геніальною і пророчою фразою із цього ж роману: «Когда я вижу эту новую жизнь, эти сдвиги, мне не хочется улыбаться, мне хочется молиться!»

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    Ігор Ніколаєв
    Ігор Ніколаєв

    Російський економіст

    Олег Вергеліс
    Олег Вергеліс

    Театральний критик

    Борислав Береза
    Борислав Береза

    Народний депутат 8 скликання

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ