Костянтин Васюк. Подивіться в очі нашому Герою

Герої не вмирають!

Це – Костя Васюк.

Ми познайомились з ним у липні 1983 року в потязі, який віз нас, абітурієнтів, у Ленінград на вступ до військового училища.

Нас тоді було п’ятеро. Троє з Вінниці, один з Немирова і Костя з Калинівки.

Він одразу виділявся серед присутніх. Такого почуття гумору і артистизму мені рідко коли довелось бачити у своєму житті.

Доба, яку ми їхали до Ленінграда пролетіла як одна мить.

Врешті-решт, із п’яти до училища поступили лише двоє: Костя і я.

Далі було чотири роки навчання в училищі, де ми були в різних підрозділах: Костя у 2-й батареї, я у 18-й. Спілкувались ми нечасто. Але коли їхали у відпустку, то дорога ніколи не здавалася тривалою завдяки Кості. Він завжди був душею компанії.

Потім на початку 90-х після закінчення училища була недовга офіцерська служба і повернення до рідного дому.

І ми знову зустрілися з ним на Центральному ринку у Вінниці. Костя був підприємцем, торгував взуттям. А я працював у школі вчителем.

Памятаю цю радість, коли ми зустрілися!

Він абсолютно не змінився. І попри важку економічну ситуацію випромінював оптимізм і мав безліч планів на майбутнє.

Але він не міг стояти осторонь тих політичних процесів у нашій країні, які відбувались на початку 2000-х років.

Такий він був. Небайдужий.

Для мене було справжньою несподіванкою, коли у 2008 році Костя вступив до ВО «Свобода». Несподіванкою тому, що Костя був російськомовним.

Але коли ми зустрілися, то він говорив ВИШУКАНОЮ українською мовою. І я зрозумів, що політичний вибір він зробив усвідомлено і щиро. Так, як він робив завжди.

Такої щирої і принципової в своїх переконаннях людини ще потрібно пошукати. І ще одна риса, яка його завжди вирізняла – це людська скромність. Він ніколи не любив пафосу і хайпу. Але все, що він робив – то було від душі. Від його серця.

З початку війни у 2014 році Костя пішов захищати Україну. А коли рашисти 24 лютого 2022 року розпочали широкомасштабне вторгнення, Костя добровільно пішов на фронт.

Воював у складі 95-і, а потім 46-ї десантно-штурмової бригади.

У День Незалежності – 24 серпня 2022 року прийшла страшна звістка – Костя героїчно загинув, захищаючи нашу краіну.

Подивіться на його обличчя. Гляньте йому у вічі.

Вони тепер завжди будуть дивитися в наші душі.

Вічна тобі пам’ять, Костя!