Самовпевненість Туреччини розбилася об простенькі санкції проти двох міністрів

Коли я прибув в Туреччину (червень 2010 року) на роботу курс був 1 дол. США - 1,45 турецькі ліри. І ліра ще якийсь час росла. Один власник, з яким ми в той час вели переговори про оренду навіть не хотів в доларах угоду підписувати - казав, а як долар обвалиться?

Тоді Туреччина вичерпувала останню енергію розвитку, закладеного рішеннями ще в доердоганівську епоху і перші роки правління Ердогана. Правильні рецепти розвитку Туреччини спирались на реалістичний аналіз її можливостей і на... євроінтеграцію.

Реалізму і євроінтеграції в турецьких доктринах, схоже, більше немає. Самовпевненість і головокружіння від успіхів. Туреччина повірила, що може все - аж до закупівлі російських озброєнь. Але все це, виявляється, може розбитися об простенькі санкції проти двох турецьких міністрів.

А ось тепер спробуйте уявити, що станеться\зроблять з нами, якщо, наприклад, ми заявимо, що хочемо відновити ядерну зброю? У Туреччини, за словами Ердогана, хоч Аллах є. А у нас і того не дуже.