Пасажири МН17 врятували життя тисячам громадянам України

Збиття цього літака багато в чому врятувало Україну тим страшним літом 2014-го. І чим далі я дивлюся на цю ситуацію, тим більше впевнений, що це не був «чорний лебідь» в прямому сенсі цього слова. Отже, про що я?

1) Згадайте ситуацію на той момент. Російські війська по повній обстілюють українські зі своєї території, а їх батальйонно-тактичні групи вже стоять на кордоні у повній бойовій готовності. Українські війська, з одного боку, продовжують наступ, але з іншого - несуть важкі втрати на прикордонні. На той момент, як мені казали мої джерела у розвідці, вторгнення росіян планувалося з дня на день. Їм був потрібен привід. Тож, той зловісний «Бук» рфіянє тягли на те місце не випадково. Україна не мала в своєму авіапарку нічого такого, що не могли збити або ПЗРК, або «Стріли», які вже місяці 2 були в розпорядженні путінських терористів. То для чого був цей «Бук»? 

Давайте згадаємо, що майже паралельним курсом з рейсом MH17 летів російський літак Аерофлоту рейсом «москва - Ларнака». Їх маршрути зовсім недалеко від місця збиття перетнулися, просто російський лайнер йшов на 500 метрів вище. До того ж, російський екіпаж «Бука» переплутав Первомайські - селищ з такою назвою в Донецькій області дуже багато. Судячи з усього, завданням російського кадрово-військового екіпажу «Буку» було саме збиття свого, російського літака. От вам і казус беллі - можна спокійно вводити війська. Тим більше, такий само трюк гебня зробила восени 1999-го з підривами російських будинків, після чого була розпочата Друга Чеченська війна. І хай вас не дивує, чому гіркін-стрєлков і інша дрібна шушера спочатку думали, що вони збили український військовий літак. Скоріш за все, їм повідомили, що «Бук» відправляють саме для цього. Справжня ж ціль була набагато більш моторошною. Тому збиття малазійського борту було не випадковістю, а класичною помилкою виконавця.

2) На наше величезне щастя, криворукі російські військові збили не той літак. Й рф на певний час змушена була зупинитися. Не повністю, звичайно. Просто пряме вторгнення було відкладене. Кремлю довелося кидати величезні ресурси на приховування ситуації, грузинський сценарій взірця 2008-го року (провокування грузин - введення кадрової армії) було зламано. Що подарувало Україні ще місяць. За цей місяць готувалися нові бригади, відновлювалася техніка, готувався резерв. Тоді кожен день важив дуже багато. Зрештою, на велике вторгнення кремль так і не ризикнув піти навіть у серпні 2014-го та січні-лютому 2015-го. Багато в чому - через злощасний MH17.

Окрім того, саме збиття цього літака змусило Захід нарешті зрозуміти, що це точно не громадянська війна, як її малювала всемогутня й всепроникаюча тоді російська пропаганда. Жахливо це казати, але смерть нещасних пасажирів та екіпажу цього рейсу врятувала сотні тисяч, якщо не мільйони українців. Тому вічна пам'ять всім людям, які опинилися в тому літаку. Ми маємо змусити відповісти російського агресора за смерть кожної безневинної людини.