Претензії до ромів лежать не в площині їх національності, а виключно в їх способі життя

На правах людини, яка здійняла хай з приводу засилля ромів в столиці після гробків, прокоментую їх вигнання з Лисої гори.

1) Сам факт несистемного, тобто, недержавного насилля є негативним. Бо саме держава має монополію на застосування насильства. Але коли держава не в змозі чи не знає як саме захистити своїх громадян - громадяни цілком можуть брати цей захист до власних рук. Це погано, але це так. 

2) Вважаю, що будь-які насильницькі дії щодо людини через її національність є недопустимими ніколи в принципі. Однак претензії до ромів лежать зовсім не в площині їх національності чи походження, а виключно в їх способі життя та культурі поведінки. Точніше, її повної відсутності. Це прекрасно, що вони такі «квіти життя» - однак багато кого це дратує. Нагадую, що свобода людини закінчується там, де починається свобода іншої людини, угу.

3) Роми вже дуже багато разів розбивали подібні табори саме на цьому місці - на Лисій горі. Й далеко не в перший раз їх звідти виганяють через постійні скарги. Тож, ситуація далеко не нова. Прогнозую, що невдовзі щось подібне може відбутися на Березняках, де такі самі роми вже кілька місяців тероризують місцеве населення. Можете в мене кидати камінням й вважати нацистом - якось пох. Називаю речі своїми іменами.

4) В часи радянської влади ця влада - треба їй за це віддати належне - проводила політику мотивування ромів до осідлости. Їм давали житло, роботу, перспективи. Й безжально натомість карали за традиційні крадіжки та жебракування. Була навіть культурна площина цього процесу - згадайте Будулая, душистый шмель, «Табор уходит в небо» й ось це ось все. Найбільша проблема полягає в тому, що за останні чверть сторіччя ситуація відмоталася різко назад. Й роми фактично перейшли в своїй масі до того життя, яким жили до 1960-1970-х років минулого століття.

5) Можна скільки завгодно намагатися зводити цю ситуацію до банального расизму. у сподіванні, що це і є «європейські цінності». Але справа зовсім не в цьому. Є купа людей, яким абсолютно чужі расистські нападки, але яких бісить паразитично-кримінальний спосіб життя цієї народности. Ніхто не проти ромів як таких, тому що вони «інші», «смагляві», «кучеряві» тощо. А якщо хтось і проти в такій мотивації - то він тупий ідіот. Натомість, багато хто проти ромів, які такі, як вони є зараз в соціальному сенсі. Хай цивілізуються, йдуть на роботу, стають звичайними громадянами - й я перший готовий їх захищати від будь-яких претензій чи нападок. Як і будь-якого громадянина, який поводить себе як нормальний платник податків, а не декласований маргінал, який принципово живе таким життям.

6) Вирішити цю ромську проблему насильством, звичайно, неможливо. Потрібна комплексна державна програма мотивування їх до осідлого й чесного способу життя. Спроби ж перевести цю проблему в остогидлі крики про «фашистів, які б'ють нещасних ромів», заганяють її в ще більш глухий кут. Політкоректність не має дорівнювати боязні говорити правду й називати речі й людей, які їх коять, своїми іменами.