Навіть при Януковичі було менше корупції?

А давайте трішки повернемося до улюбленої теми всіх зрадофілів – до корупції. Тези, що вона тотальна, що зростає, що навіть при Януковичі було краще, не лише організовано засівають у соцмережах, їх же відкрито озвучують доволі відомі політики й численні експерти (не конче ідіоти чи запроданці – вже якось по інерції говорять), а ще натовпи усяких журналістів та липових активістів.

То давайте просто, без зайвих складних методологій глянемо на декілька деталей.

І.А за рахунок чого взагалі країна вижила в ці складні роки війни, після жахливого обвалу в 2014-му, втрати значних промислових регіонів, блокування збуту нашої продукції та транзиту Росією? І при цьому ще й постійно зростають зарплати, пенсії, соцвиплати. Раніше це було умовне зростання в девальвованій гривні, а нині вже й у абсолютних величинах. За що вперше від початку незалежності почали по-дорослому будувати дороги, відновлювати всю інфраструктуру, сотні й тисячі закладів медичного, освітнього, соціального профілю? А при цьому ж ми витрачаємо рекордні суми на безпеку й оборону. До війни усього цього не було, бо ресурсів не вистачало. А зараз звідкись узялися.

Можна, звісно, припустити, що за рахунок зростання економіки (хоча й це твердження – удар під дих зрадофілам і москвоспівам). Економіка дійсно вже 12-ий квартал підряд зростає (таких тривалих періодів росту ще не було). Але втрати 2014-го були настільки фатальними, що лише економікою ми б позитивного результату не витягнули. А він є. І при тому, що повертаємо рекордні суми старих боргів від урядів Тимошенко та Азарова.

Відповідь же дуже проста. Країна багатократно знизила втрати від так званого «корупційного податку». Втрати, які поглинали корумповані політики знизилися навіть не в рази, а на порядки. За це так і ополчилися проти Порошенка всі ці екс-чиновники, політики, яких відірвали від кормушки, та полчища підгодованих ними журналістів, експертів, активістів за викликом, професійних «антикорупціонерів» та іншої нечисті.

Адже корупція – це не подарунок чи пара незначних купюр, який ви залишили лікарю чи сантехніку. Це вилучені від держави, бізнесу й бюджетного сектора мільярди, які осідали в кишенях чиновників та олігархів.

ІІ. А тепер подивимося на лише пару сфер, де, як твердять зрадофіли, нічого не подолано й не досягнуто. Отже:

1. Першим пунктом я б назвав найбільшу в минулому оборудку з поверненням ПДВ. Невже забули? Це ж не минуле століття, а період аж до 2014-го року. А зараз процедура автоматичного повернення та блокування фальшивого повернення звела корупцію в цій сфері практично до нуля. Яким був обсяг вилучених з економіки коштів та недоотриманих ресурсів у бюджеті, навіть порахувати неможливо. Але мова йшла про сотні мільярдів гривень. Зараз рівень корупції в цій сфері практично зведений до нуля.
2. Нафтогазова сфера разом із енергетикою. Тут теж не до кінця можна прорахувати обсяг розкрадань. Але лише реформа в Нафтогазі зупинила відтік до чиїхось кишень на суму понад 100 мільярдів гривень. Та ж сама вугільна галузь переживає не найкращі часи, але причина в тому, що пару десятиліть практично всі мільярдні суми, які йшли з бюджету на підтримку вугільної галузі, розкрадалися групою олігархів. Зараз певний рівень корупції, зловживань і розкрадань ще залишається неподоланим, але загальний обсяг скоротився десь разів у десять.
3. Державні закупівлі й капітальні вкладення в конкретні програми та об’єкти. Я добре пригадую, як деякі особливо креативні нинішні депутати на деяких капвкладеннях вийшли на показник відкатів до 95%. 95 (дев’яносто п’ять!!!) Тобто, гроші з бюджету перерахували на весь обсяг робіт, а за них навіть проектної документації не виконали. При закупівлях ситуація виявилася не набагато кращою. Відкати аж зашкалювали. Тому в країні насправді нічого й не будувалося, бо все йшло в бездонні кишені. Суми розкрадань навіть на окремих об’єктах чи програмах сягали мільярдів. Зараз завдяки системі «Прозорро» великі розкрадання практично припинилися. Є ще дві проблеми. Перша – підпорогові закупівлі. Це коли суму та фронт робіт пробують дробити й виходять на допорогову, коли можна обійти жорстке тендерне законодавство. Але це робити все важче, а обсяг втрат при таких махінаціях не настільки значний. Є ще випадки, коли тендер виграє компанія, яка неспроможна виконати роботи й провалює завдання. Але тут уже мають включатися правоохоронці. Отже, на держзакупівлях рівень корупції впав у пару десятків разів, хоча й не зник повністю.
4. Армія. Усі пригадуємо, як найточнішу й ефективну техніку продавали за ціною нижче вартості металобрухту, як солдатів годували гнилою картоплею, як списували мільярди на житло для офіцерів і не зводили жодного будинку, як руйнували обороноздатність армії, розпродували землі міністерства оборони. Хто це робив? Та ж ті самі, які зараз кричать про «бариг, які наживаються на війні», а найперше – Гриценко та Тимошенко зі своїми підручними. Зараз різницю бачимо? У доларовому виразі фінансування армії не так уже й колосально виросло, а зміни просто космічні. Причина все та ж сама: тоді крали все, що могли, зараз поставлений жорсткий заслін. Знову ж не скажу, що не крадуть і не зловживають зовсім, але різниця в десятки разів.
5. Повернення вкрадених у держави коштів. Раніше тільки крали, а якщо когось прижучували, то ділилися. Не з бюджетом, а між собою. І треба було, щоб в Генпрокуратуру раптом попав «непрофесійний очільник», який не вивчив «таблички ділення». І раптово понад 50 мільярдів вкрадених коштів повернуто в бюджет, не зважаючи на істерику всяких липових антикорупціонерів, які не криючись старалися зірвати вилучення військовою прокуратурою десятків мільярдів гривень команди Януковича. А якби в ГПУ не забрали корупційні справи топ-корупціонерів, або якби НАБУ виконувало на ділі свою роботу, а не покривало корупціонерів та не гралося в політичні ігри. А ще якби відразу в 2014-му відбулося таке призначення, то навіть уявити важко, скільки ресурсів би вдалося зберегти.
6. Медицина. Тут, можливо, цифри не такі астрономічні, бо й суми фінансування завжди були не надто великі. От тільки платити за них доводилося людськими життями. Але реформа Супрун призвела до того, що при майже незмінному бюджеті зарплати лікарям, які вже охоплені новою системою, зростають у рази, при закупівлях ліків здирництво різко пішло вниз, а якість медобслуговування чомусь не погіршилася й навіть поступово покращується. Зараз чекаємо реформи вторинної медицини, а там суми не менші. Що все це означає? Що дехто не вкрав половину бюджету галузі, а якщо все піде й далі, то взагалі на медичному обслуговуванні нечесні ділки наживатися не зможуть. Звідти й такий шалений спротив, такі персональні випади від усіх цих вигодонабувачів. Тому й влаштовують головні лікарі та керівники районних і обласних ланок такий адмінресурс на користь Тимошенко, бо та їм пообіцяла, що все поверне назад.