Російська армія з «великої» перетворилась на «довгу»
Більшість ворожої артилерії працює вже поза межами критичного зношення
Щодо рашистських озброєнь, які зараз завозять в Україну. З різних джерел бачимо все більше дуже давньої техніки. З цього можна робити відповідні висновки, але це не підстава для благодушності.
Рашистська армія не «велика», вона «довга» – часто кажуть наші військові.
Сьогодні особливу роль відіграє артилерія. Її запаси на московії поки дуже великі й не піддаються жодному обліку. Більшість артсистем застарілі, не високоточні й непридатні для «снайперського» вогню на відміну від нових надходжень 155 калібру для наших ЗСУ. Але орки беруть масою.
Однак, і тут є свої нюанси. Усі артсистеми мають свій ресурс. Газова камера в кожної з них витримує певну кількість пострілів (від мінімальних 500 до 2000), після чого дальність падає, а точність знижується. Виглядає, що більшість артилерії працює вже поза межами критичного зношення. Тому при балансі пострілів десь 1 до 30-50 загальний результат у наших артилеристів вищий. Але ворожі неприцільні обстріли плюс активний мінометний вогонь покриває великі площини, що навіть не так шкодить військовим, як повністю знищує населені пункти, які буквально стирають з лиця землі.
Недавно я публікував зйомки ешелону танків, які зняли з неякісного зберігання й везли в бік України. На деяких навіть трава поросла.
Ці озброєння, як виглядає, не стали відновлювати, а зараз доставили на південь України, де прикопують на нових лініях оборони, як стаціонарні артсистеми. На даний час вони дають змогу ворогу утримувати лінію фронту значним неприцільним вогнем, але, коли дійде до контрнаступу, такі оборонні засоби стануть легкою здобиччю для артилерії, джевелінів, стугн.
Ще зараз на Херсонщину з Ростовської області заїхала ціла колона вантажівок з мінами, виготовленими в 50-их роках. Вони давно втратили придатність і мали бути утилізовані, але гроші на це розікрали. Зараз міни встановлюють на передових позиціях. Непридатні міни часто вибухають в процесі мінування.
Уже відомо про загибель ряду саперів 7 БТГр 49 армії південного округу (в/ч 09332). Усі такі підриви записують, як нещасний випадок, а отже, родини рашиків не отримають компенсацій. Це також не підвищує мотивації місцевих ворожих вояків.
Таких прикладів стає все більше, але поки це прямо не впливає на готовність ординського командування продовжувати активні бойові дії. До критичної точки ще доволі далеко. Але в середньостроковій перспективі це вимальовує невтішну перспективу для ворога. На жаль, не в короткостроковій...
Коментарі — 0