Спроба росіян потужно зайти на енергоринок України зупинена

Уся ця пропагандистська кампанія для хоч мінімально проінфорованих людей виглядала трошки по-дебільному, але це агітаторів (навіть статусних – депутатів) не зупиняло.

Але потім, під час дуже цікавого й доволі дивного розколу в Оппоблоці, команда Ахметова засвітилася уже в проросійському пулі та почала як самостійно, так і через підконтрольних партнерів (таж РПЛ Ляшка), жорстко атакувати Порошенка. Тож цю тезу продовжують застосовувати хіба поодинокі політики. А основна маса перемкнулася на нову «качку»: Порошенко – друг Медведчука. Раніше цей маразм теж іноді використовували, але в контексті: Медведчук – ворог, його не посадили й не обміняли на наших полонених, отже, його покриває політичний партнер Порошенко. Для мене Медведчук безумовний ворог, навіть на персональному рівні. Але щодо «чому не посадили», то просте питання: яка конкретно стаття Кримінального кодексу та суть юридичного, а не політичного звинувачення? Давній маніпулятивний юрист уміло застрахувався від таких дій...

Але віднедавна почали крутити цю тему більш нахраписто й долучати якісь епізоди «бізнесової співпраці», які, зрештою, після перевірки виявляються фейковими. Але потік звинувачень таки наростав. І тут раптом така несподіванка для ховрахів – історія з Центроенерго. Там зупинили конкурс із приватизації. Формально через те, що були два учасники, один виявився пов’язаним із Росією (а це заборонено законом), його зняли, а конкурс із одним учасником проводити не можна. А неформально все дуже просто – дійсно перевіряли первинних вигодонабувачів. І СБУ за однією з компаній побачила вуха Медведчука. Далі вже спрацював правовий механізм, що цей суб’єкт має бізнес-інтереси в РФ, а тому не може бути учасником приватизації.

Зупинили колосальний проект саме через наявність там інтересів Медведчука. Ніби мали б наші ховрашки повіситися на власних хвостиках, але вони лише тимчасово притихли й чекають нових інструкцій. А тим часом обурення зупинкою («провалом політики великої приватизації») висловив відомий у деяких колах експерт Герус. А ще вчора інший великий «правдоруб», що любить купувати через російські банки елітну нерухомість, Лещенка безапеляційно заявляв, що ця приватизація – це афера Порошенка, який «наостанок захотів прихопити ласий кусок енергетичного пирога». Нібито одна фірма Порошенка, а друга – білоруська фірма, «за якою можуть ховатися лідери «Народного фронту» Яценюк і Іванчук». Лещенко сьогодні теж обламався, але йому не вперше, адже вже кілька років він постійно бреше, а коли брехню спростовують, то швидко переходить на іншу фейкову тему.

А те, що спроба Медведчука та росіян так потужно зайти на енергоринок України зупинена – це дійсно хороша річ. З чим усіх і вітаю. І зовсім на останок. Спершу намір викупити надпотужного титана енергетики мали п’ять гравців, а серед них представники великих міжнародних компаній. Але вони вийшли з процесу через політичні ризики. Коли західний інвестор чує заяви Тимошенко, Гриценка, коли бачить, як одіозний олігарх Коломойський не без успіху просовує кількох своїх кандидатів, також маючи намір взяти під контроль країну, то реальний цивілізований бізнес вважає за краще перечекати. Бо загроза повернення темних часів, влади олігархії й промосковського креольського режиму там розглядається як небезпека для інвестування.