Трансляція новорічного вітання Президента. Коли канали відступали від цієї традиції

За кілька хвилин до 24.00 абсолютна більшість каналів (не залежно від політичного чи ментального позиціонування) віддають час для трансляції надісланого їм ролика із записом вітання від Президента України. Так, щоб відразу після його завершення пролунали удари годинника й почався Новий рік. Усі інші вітання від представників влади, бізнесменів, політиків, навіть засновників цих каналів тощо подають, починаючи з вечора 31-го грудня й десь аж до 2-3 січня з численними повторами. Президентське вітання єдине звучить у фіксований час і більше не повторюється. Це не є якась норма закону чи зобов’язання.

Це традиція. Від неї можна й відмовитися, заповнити час суто комерційним продуктом, і нічого тобі за це не буде. Але в цьому випадку – не залежно від того, чи рік звичайний, чи виборчий, чи Президент буде в ньому балотуватися, чи ні, – його постать розглядається не як персоналія, а як інститут влади, один із символів держави.

Та й усі розуміють, що у виступі не буде якихось кон’юнктурних передвиборчих заяв, а тези, які, звісно, зіграють на користь чинного Президента, але є загальнонаціональними напрямними. Тому такий звичай усіма за замовчуванням сприймається як константа.

А невиконання такого традиційного включення – як дуже відвертий політичний демарш. У тому числі й проти тих тез, які озвучує Президент. Найперше проти них! Адже канали зарання отримують запис вітання й знають, про що там буде йтися. Через це навіть міг би зрозуміти такий демарш від якогось із проросійських каналів, оскільки у вітанні йшлося про Помісну автокефальну церкву. Але поки що не чув про такі демарші від відкритих противників. Виявилося, що готові на це лише вороги приховані.

Відступи були на межі 2013-14 років, коли, звісно, далеко не всі телеканали транслювали вітання Януковича. Але він уже тоді протиставив себе країні й підкреслив цей цивілізаційний розкол проросійським геополітичним вибором та кров’ю людей на Майдані. Тому тоді така позиція багатьох власників каналів була більш, ніж аргументована – Янукович усе менше й менше представляв народ України та його прагнення, а тези з його виступу тільки додавали протистояння в країні. Саме жорстка незгода з тим, що говорив тоді ще «лєгітімний», стала закономірною підставою не транслювати його вітальний виступ.

Але був іще один прецедент – це новорічна ніч 2004-05 років. Президентом тоді був Леонід Кучма. Його теж дуже не любили ті, хто стояли за Ющенка на «помаранчевому» Майдані. Та й шанувальники Януковича теж не особливо шанували. Але і для них він залишався чинним (хай і одіозним) Президентом. І тут на ряді каналів вирішили транслювати замість виступу ще діючого президента вітання від Ющенка. А на ряді інших каналів раптом надумалися так само перед миттю Нового року прокрутити вітання від Януковича.

Лінія поділу пройшла на УТ-1, де нічний ефір мала Ера-ТВ Андрія Деркача. Деркач неочікувано вирішив перейти разом зі своїми медіа-ресурсами на бік Ющенка й теж забажав на «першій кнопці» показати свого кандидата, а не ще чинного Кучму. Але тоді у більшості телевізійників і медіа-власників вистачило здорового глузду й коректності домовитися, що все ж за пару хвилин до Нового року включать чинного, а вже потім крутитимуть своїх, скільки влізе. Ця дрібничка стала нехай і не основним, але все ж важливим чинником для зняття напруги. Розум переміг.

А сьогодні, коли реальний, а не віртуальний ворог тероризує країну на сході, в Києві на «Плюсах» вирішили переступити через традицію й почуття державної відповідальності та в час, відведений для офіційного вітання Президента, вивести в ефір клоуна з його фарсом, у якому поєдналося вітання зі святом та оголошення про свій похід на вибори. Вітання Президента подали вже після настання Нового року.

Чи є в цих діях якесь правопорушення? Думаю, що ні. Чи буде яке-небудь покарання? Гарантовано, що не буде. Просто власник каналу та його маріонетки показали, що їхня одержимість захопити владу перейшла межу, після чого навіть традиційні символи сприймаються лише через призму політтехнологій. У 2004-му, коли для обох сторін ставки були надзвичайно високими, прихильники Ющенка й навіть Януковича змогли не переступити межу. У 2018-му ляльководи Зеленського й Тимошенко цю межу переступили навіть не задумуючись...