Дива не сталось. Бюджет-2021: що отримала країна перед другим читанням

Дива не сталося.  Ми не отримали кардинально новий документ до другого читання.  Кабмін чесно намагався врахувати бюджетні висновки ВРУ, проте прогнозовано був скутий рамками реальності.

Отже, з позитивного:

• скорочення на 500 млн. грн.  витрат на утримання Митної служби і на 200 млн. грн. – на реорганізацію ліквідованої Державної фіскальної служби, 400 млн. грн. – на утримання Бюро економічної безпеки, а також ряду інших відомств.  У частині підтримки економіки з більш-менш істотного (крім додаткових 0,5 млрд на дотації агросектору) додали 0,25 млрд. грн.  на енергоефективність, 100 млн. грн. – на шахту Новокостянтинівську.  Це добре, але, звичайно, мало.  На жаль, не прийняли мою поправку про фінансування Експортно-кредитного агентства, хоча дозволили Кабміну випускати ОВДП на поповнення його статутного фонду;
• додали грошей на медицину – на інститут раку, на Охматдит, на інститут серця, на надання високоспеціалізованої мед. допомоги, на трансплантацію, на страхування медпрацівників від Ковіду тощо. В цілому МОЗ отримав більше всіх між 1-м і 2-м читанням (плюс майже 4 млрд. грн.), однак цього дійсно мало, щоб дотягнути фінансування до 5% ВВП (ймовірно, тому М. Степанов і не голосував за бюджет). Я, до речі, пропонував додати 25 млрд. грн., збалансувавши доходами від імпорту;
• скорочення дефіциту бюджету на 0,5 в.п. до 5,5% ВВП (або на 23,8 млрд. грн.) – позитивно, хоча й не дуже. Це дозволить взяти в борг менше на 29,7 млрд. грн., ніж планувалося і відповідно на меншу суму виросте держборг. Також позитивним є те, що в структурі боргового фінансування планують позичати менше з внутрішнього ринку (на 52 млрд. грн. брутто) та на таку ж суму зайняти більше з зовнішніх ринків (хоча для реальності цього джерела необхідне продовження активної співпраці з МВФ). Ми неодноразово звертали увагу на занадто ризиковані плани Мінфіну щодо фінансування дефіциту бюджету за рахунок ОВДП в 2021 р. Дефіцит буде додатково профінансовано також за рахунок зростання надходжень від приватизації з 6 до 12 млрд. грн. (потенційно ризикована стаття);
• перенесення збільшення мінімальної зп з 1 липня на 1 грудня 2021р.  Ми говорили про це неодноразово. Зменшуємо тиск на бізнес і на інфляцію, одночасно зберігаючи соціальний стандарт мінімальної оплати праці.

 З того, що потребує пояснення та обговорення, я б назвав:

• скорочення витрат на виплату пенсій та покриття дефіциту ПФУ на 8,5 млрд. грн. Це виглядає як мінімум дивно на тлі поточних проблем Пенсійного фонду, який в поточному році вже зайняв з ЄКР 17 млрд. грн;
• пояснень також вимагає притча во язиціх – збільшення витрат на ОП і КМ. Ми будемо скорочувати витрати, як сказав голова ОП, чи ні?
• не до кінця обґрунтована необхідність збільшення витрат на культуру і спорт, які збільшуються кожного року. Зрозуміло, що важливо, але сумнівно з урахуванням загальної кризової ситуації в країні та світі;
• відновлення субвенції на соціально-економічний розвиток в сумі 6 млрд. грн. (депутати просили 7 млрд. грн.) і включення нової субвенції на розвиток інтернету в селах на 0,5 млрд. грн., одночасно зрізавши 4,9 млрд. грн. з Фонду регіонального розвитку, 2 млрд. грн. з базової дотації місцевим бюджетам на утримання шкіл і лікарень, 2,9 млрд. грн.  з освітньої субвенції. Такий собі компроміс з регіонами ...
• не врахували збільшення надходжень від НБУ (12 млрд. грн) всупереч висновкам ВРУ.

В цілому, бюджет є компромісом між правими та лівими, популістами та прагматиками, між фантазією та реальністю, з явним перегином в бік останньої. Погіршення епідситуації і можливе введення локдауна, негативно впливають на економічні перспективи та підсилюють ризики для виконання бюджету наступного року. У цьому контексті, зменшення дефіциту бюджету і нехай невелике, але зменшення витрат, – це крок у правильному напрямку. Урядом були зроблені політично непопулярні, але правильні для збереження стабільності державних фінансів і макроекономічної стабільності кроки, щодо часткового перенесення термінів підвищення мінімальної зарплати та збереження консервативних показників мінімальних соціальних стандартів (прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, так, це боляче, але це реальність...),  які природно нікого не влаштовують, в першу чергу, саму владу.  Проте, плоди збереження такої макростабільності ми можемо спостерігати зараз, коли Україна, на відміну від минулих епізодів в 2009 і 2014-2015 рр., відносно непогано проходить кризу на тлі рекордних обвалів економік по всьому світу.

 Мені, звичайно, хотілося б, щоб бюджет до другого читання більше відповідав на виклики, з якими Україна заходить в 2021 рік. Щоб з одного боку, в ньому відбилися наші амбітні плани щодо детінізації і це відображалося в збільшенні дохідної частини бюджету вже в 2021-му,  а не колись через 10 років, як того вимагають противники детінізації в цілому і фіскалізації зокрема. З іншого боку, хотілося б, щоб у видатковій частині бюджету було більше фінансування медицини і хоча б точкових ініціатив по відновленню економічного зростання (ЕКА, інструменти підтримки обробної промисловості), які можна профінансувати за рахунок скорочення важливих, але менш пріоритетних  програм в культурі, спорті тощо, які можуть і почекати, а також за рахунок більшого скорочення витрат на утримання органів влади.

 Однак, політика, особливо фінансова політика – це не сфера ілюзій, це, як відомо, мистецтво можливого ...