Київ – Сеул: ставки підвищуються

Я вже кілька разів писав: в історії з передачею Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених потрібно було якомога швидше зосередитися на пошуку компромісу, який дозволив би обом сторонам зберегти обличчя.

Навіть якщо Київ не погоджується з версією Сеула про домовленість щодо конфіденційності, варто було знайти формулу, яка дозволила б корейській стороні почувати себе гідно – наприклад, вибачення за некоректне використання чутливої інформації без визнання того, з чим Україна не погоджується.

Я розумію, що така позиція може викликати критику в Україні. Але свідомо йду на неї: дипломатія іноді полягає не в тому, щоб публічно довести свою правоту, а в тому, щоб не втратити важливого партнера. Схоже, ця можливість або не була використана, або домовитися ще не вдалося.

Особливо мене непокоїть інформація, що циркулює в корейських ЗМІ з посиланням на південнокорейську розвідку: там допускають, що оприлюднення цієї історії могло бути інструментом впливу на корейське суспільство – зокрема для формування підтримки рішень на користь подальшої допомоги Україні, включно з військовою. Це поки що лише оцінка, а не встановлений мотив Києва. Але якщо таке сприйняття закріпиться в Сеулі, це вже проблема довіри до партнера.

До того ж англомовне видання The Korea Times з посиланням на високопосадовців Міністерства закордонних справ Південної Кореї інформує, що у розпорядженні уряду є письмові дипломатичні документи (records), які чітко фіксують згоду Києва на повну конфіденційність. І ось маємо новий етап.

2 жовтня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що якщо Україна й надалі заперечуватиме домовленість про конфіденційність і відмовлятиметься від офіційних вибачень, Сеул вживатиме «додаткових заходів». Він також заявив, що ця ситуація стосується гідності південнокорейського народу і держави.

Помітно змінилася і риторика самого південнокорейського президента. Від висловлення занепокоєння та вимог пояснень він перейшов до прямого попередження про «додаткові заходи» – якщо Київ не визнає домовленість і не вибачиться. Тепер Сеул трактує цю історію вже не просто як дипломатичне непорозуміння, а як питання довіри та гідності держави.

3 жовтня корейські ЗМІ повідомили, що офіційний Сеул розглядає низку додаткових заходів, одним із можливих може стати відкликання посла Південної Кореї з Києва. Поки йдеться саме про розгляд такого заходу, а не про вже прийняте рішення.

Отже, як бачимо ставки тепер підвищує вже Сеул. Мені, людині, яка за час свого відрядження до Південної Кореї прониклася великою повагою і, не побоюся цього слова, любов’ю до корейського суспільства та людей, дуже неприємно за цим спостерігати.

Саме тому я й надалі вважаю, що цю історію треба якнайшвидше повернути в площину тихої дипломатії, віднайти взаємоприйнятний механізм та згладити це «дипломатичне непорозуміння».