Втеча Мельника. Як ректор позбувся електронного браслету

Почав власне депутатське розслідування щодо ситуації, що склалася з закупівлею електронних браслетів, котрі використовуються при домашньому арешті. Сподіваюся, це трохи прояснить трагікомічне зникнення Петра Мельника та роль у цьому МВС.

Отже:

- Наказом МВС України від 09.08.2012 № 696, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за № 1503/21815, затверджено Положення про порядок застосування електронних засобів контролю.

Цим Положенням передбачено застосування таких електронних засобів контролю, як: електронний браслет, мобільний контрольний пристрій, персональний трекер, мобільний пульт моніторингу, ретранслятор, сервер моніторингу, стаціонарний пульт моніторингу, стаціонарний контрольний пристрій.

За даними Вісника державних закупівель, МВС за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ "Беніш Джі Пі еС Україна" на постачання обладнання для системи електронного контролю. Йдеться про те, що за угодою придбано ТІЛЬКИ 856 електронних браслетів і таку ж кількість мобільних контрольних пристроїв! А де все інше? Де стаціонарні пункти моніторингу, мобільні ретранслятори, стаціонарні контрольні пристрої та інші речі, необхідні для ефективного забезпечення домашнього арешту? Хай журналісти поїдуть в Ірпінь і попросять в начальника міліції показати їм супутникову антену (ретранслятор, на який через супутник подавався сигнал з браслета Мельника). До речі, як взагалі міг подаватися якийсь сигнал з цього браслету, якщо батарея в ньому «здохла» через 20 годин після прикріплення, і ніхто в міліції не знав, як її замінити?

Йдемо далі. Печерський суд обрав Мельнику запобіжний захід у вигляді домашнього арешту 1 серпня, але лише 7-го серпня міліція спромоглася надіти на нього електронний браслет! Це пояснюється просто: вільних браслетів у міліції просто не було. Ще 20 лютого 2013 року у відповідь на депутатське звернення міністр Захарченко написав мені, що всі електронні браслети використано. «Кількість осіб, до яких судами застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, майже досягла кількості придбаних Міністерством комплектів електронних засобів контролю виробництва фірми "ЗМ” (Ізраїль)», - йшлося у відповіді міністра. При цьому МВС поінформувало, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" видатки загального фонду державного бюджету на 2013 рік для придбання МВС засобів електронного контролю не передбачені. Тобто те, що він контрабандний – відповідає дійсності. Я знаю, що через знайомих з одної країни спеціально привезли браслет і мобільний пристрій, які й натягнули на Мельника, бо треба було зробити перед журналістами шоу. Якби не чергове засідання суду, то всі б до сих пір думали, що Мельник ходить з браслетом!

Далі ще цікавіше. Захарченко пише мені, що були придбані комплекти електронних засобів контролю виробництва фірми "ЗМ” (Ізраїль)». Як я вже вказував, за даними Вісника державних закупівель, 856 браслетів державі продало ТОВ "Беніш Джі Пі еС Україна". За словами речника МВС Бурлакова, таких браслетів було придбано на суму 19,2 млн грн., тобто кожен з них обійшовся державі в майже 23 тисячі гривень, що приблизно дорівнює 3 тисячам доларів. Пан Мельник, маючи освіту, коли тікав – не взяв із собою браслет, бо тоді йому б світила ще ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу, що передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років:).

До речі, ТОВ "Беніш Джі Пі еС Україна" зареєстровано в Києві на вулиці Героїв Севастополя, буд. 5-а. Види діяльності цього ТОВ (за даними Єдиного державного реєстру): «інша діяльність у сфері електрозв'язку (основний), Електромонтажні роботи, Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Неспеціалізована оптова торгівля, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Консультування з питань інформатизації».

То чому, зрештою, МВС закупило ці браслети у посередницької структури майже на 20 млн державних коштів, а не у фірми-виробника, чому було закуплено не все необхідне обладнання, що в результаті й призвело до втечі Мельника та інших? Я звернувся до Генпрокуратури і КРУ з проханням перевірити, де зараз знаходяться ці 856 браслетів, оскільки за моєю інформацією, багато людей повтікали, але широкого розголосу це не набуло, бо це були не ректори податкових академій і колишні депутати, а звичайні гопніки, шахраї та дрібні аферисти.

А загалом, наша міліція з цими електронними браслетами – це як мавпа з гранатою: ніхто не знає, як користуватися і коли вибухне…