Україна мала право використати «Байрактар» на фронті

З приводу так би мовити понятнійно-договірної сторони атаки «Байрактаром» у світлі Мінських домовленостей.

Найбільш докладно режим використання озброєнь прописано у меморандумі від 19 вересня «Про виконання положень Протоколу за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно кроків, направлених на імплементацію Мирного плану президента України П. Порошенка та ініціатив президента Росії В. Путіна» (так, саме така назва, Порошенка і Путіна).

І дійсно, там є докладна специфікація, що можна, а що не можна робити з певними видами озброєнь. Згадуються різні артилерійські системи, ракети тощо.

Виписано, що не можна застосовувати авіацію та «іноземні безпілотні літальні апарати».

Тобто припускалося, мабуть, що вітчизняних дронів взагалі немає – ну, воно приблизно так і було, хоча я тоді в Пєсках напівсаморобний дрон уже запускав – другий «Фантік», котрий використовував аналоговий відеоканал для керування у режимі реального часу, і одночасно писав на присобачену третю Гоупрошку.

Так от, як про мій Фантік, так і про «Байрактари» в українській власності пани Путін і Порошенко не подумали, не згадали, не передбачили.

Ну і зараз, виходячи із букви цих паперів, Україні «можна» застосовувати свої дрони на Донбасі.

Такий от крючкотворний парадокс.

Власне, тому союзник РФ Німеччина так сполошилася з приводу інциденту з «Байрактаром».

***

На додачу, ще кілька цікавих фактів з приводу усіх цих мінських паперів.

1. Мінські домовленості передбачають вивід з території України УСІХ іноземних збройних формувань. Тобто і з Криму також. Принаймні, західні країни, котрі не визнали Крим російським, якщо вже прив’язали свої санкції до «мінську», то мусять їх тримати, аж доки останній солдат РФ не піде з півострова.

2. Двома ОФІЦІЙНИМИ сторонами Мінських угод є Росія в особі її посла Зурабова та «посол Гайді Тальявіні» у якості представника ОБСЄ. Коли, приміром, помре пенсіонер Кучма та вб’ють Плотніцкого (Захарченко, нагадую, уже), Мінські домовленості остаточно стануть схожі на односторонній зобов’язальний документ Росії, котрий вона підписала у присутності посла ОБСЄ, ще й освячений до виконання ООН.