«Фейсдублери» Путіна. Так можна президентити безкінечно

З чимось у цих статтях і аналітичних розвідках можна погоджуватись, а з чимось ні. Але існує одне фундаментальне питання, яке чомусь весь час обходили увагою.

Відомо, що іноді Путіна заміняють двійники. Особливо там, де його життю може загрожувати якась небезпека.

Та й, взагалі, в експертному колі існує думка, що першу модель Путіна вже давно замінили, десь у 2004 році, а тепер, у більшості випадків, від імені «колективного Путіна» публічно виступає особа, яку можна умовно визначити, як «бурята». За його азійські скули і любов відпочивати на Алтаї, чого у «первісного Путіна» не було ніколи.

І тут ми підходимо до дуже цікавого питання – продовження на довгий період (приблизно ще років на 30), путінської влади над Росією.

Коли говориться про палацовий чи військовий переворот або взагалі про фізичне усунення Путіна від влади, то тут не враховується один основоположний момент, який будь-які потенційні заколотники фактично ніколи не зможуть подолати. Бо тоталітарний режим все до дрібниць продумав наперед.

У разі, якщо б знайшлися ті, хто все ж наважився звільнити Росію від багаторічної путінської диктатури, у команди, котра знаходиться за лаштунками влади, завжди в запасі знайдеться рішення, як цього не допустити.

Через телевізор поширюється інформація, що Путін, мовляв, захворів. Але це нічого, у нас хороші лікарі і вони його швидко вилікують і поставлять на ноги.

Далі проходить декілька тижнів, як це вже відбувалося раніше, і на екранах російського телебачення знову з’являється новий Путін.

Та хоча він на вигляд відрізняється від попереднього, це пояснюють наслідками лікування, похибкою на його поважний вік, черговою косметичною перетяжкою обличчя або результатом дії ботоксу.

Таким чином, ешелоноване дублювання варіантів путінських копій дає змогу оперативно заміняти «вибувшого» Путіна, і показувати на публіці хоч дюжину його нових моделей.

Такого в новітній світовій історії ніколи ще не було. І це є ноу-хавною розробкою кегебістської влади в Росії.

Тому «колективний Путін» став чимось на зразок Кощія Безсмертного, з тією лише різницею, що йому не потрібно боятися того, чого боявся той.

Адже коли у російських казках вода надає Кощію Безсмертному надприродної сили, то Кощію-Путіну цю силу надає обпирання на ФСБ та інші секретні служби.

І коли в російських народних казках смерть Кощія – на кінці голки, та голка в яйці, те яйце в качці, та качка в зайці, той заєць в скрині, а скриня стоїть на високому дубі, і те дерево Кощій як своє око береже, то у сучасного Кощія все дещо інакше.

Політична смерть Кощія-Путіна – на кінці закінчення часу його диктатури, а ця диктатура може тривати доти, поки Росією буде вигідно управляти від імені Путіна.

Хоча нинішній Путін справляє враження обмеженого кадровика або відставного міліціонера радянських часів не вище майора, який звик підкорятися і командувати, причому ненавидить всіх хто мислить ширше.

При цьому він схожий на маленького наїжаченого звірка, якого винесли під софіти, і який під своєю потенційною агресією у всьому, приховує свій страх перед неминучим викриттям.

І якщо раніше можна було говорити про генетично клоновану вівцю Доллі, то тепер вперше з’явився політично клонований політик, яким став Путін.

Для тих, хто за цим стоїть, не має ніякого значення яка за переліком модель Путіна на даний час буде знаходитися при  владі.

І це обов’язково потрібно враховувати, аналізуючи та прораховуючи можливі варіанти відходу російського диктатора від влади.

Епопея з «фейсдублерами» Путіна наводить на думку, що у подальшому, і не тільки в Росії, було б доцільно внести потравки до законодавства, що під час вступу на посаду чиновника вище середнього рангу необхідно брати у нього відбитки пальців і зразки ДНК.

Щоб у разі необхідності, була можливість оперативно і ретельно перевірити, чи не відбулося заміни того чи іншого високопоставленого чиновника в інтересах певної групи людей або політичної партії.

А до кримінального кодексу додати статтю, у якій чітко прописати, що якщо одна особа видає себе за іншу, а особливо, коли це відбувається у вищих ешелонах влади, то такі дії підлягають кримінальній відповідальності, і покаранню аж до довічного ув’язнення.