Навіщо державі нафтові активи?

Держава встановила контроль над «Укрнафтой» та «Укртатнафтой». Довго думав, що це було? Наскільки я зрозумів, про це вчора думали всі. А головне, що особисто я для себе відповіді поки що не знайшов.

Головну преамбулу визначив премєр Шмигаль: компанії будуть працювати на державу 24/7. Це добре, з цим не посперечаєшся. Розпорядник майна – Міноборони. Щоправда, у новопризначенних наглядових радах обох підприємств з оборонного відомства немає жодного представника. Хоча це начебто логічно – військові мають чим займатись. Але в держави є великі нафтогазові активи, той же НАК, але жодного фахівця галузевого профілю поки у складі наглядових рад двох вилучених промислових гігантів немає. Сподіваюсь, вони з’являться у менеджменті.

Перше, що спадає на думку – армії потрібне пальне. Обсяги великі, але не настільки. У держави є НАК та «Укрзалізниця», які можуть привезти будь-який обсяг, навіщо для цього цілий завод? Крім того, на ринку більш ніж достатньо нафтопродуктів.

А головне – «Укртатнафта» зруйнована, туди прилетіло понад 30 ракет. Завод треба відбудовувати, це сотні мільйонів доларів. Потрібні обігові кошти, чи є вони в держави, яка просить про допомогу у всього світу? Тим більше в уряду є механізми зробити роботу заводу виключно на військові потреби без будь-яких змін у власності цих підприємств. Наскільки відомо, поки завод працював, він продавав пальне армії фактично по собівартості.

«Укрнафта». Переробляти сировину, що видобувається, немає де. Давно обговорюється питання експорту у Європу, але до чого тут Міноборони й т.д.?

Залишається вірити у те, що в чиновників є більше інформації та глобального розуміння ситуації.

Серед інших результатів: держава віднині контролюватиме понад 600 АЗС та стає №2 на ринку за кількістю станцій після групи «Приват».