Якою має бути Конституція

Я часто спілкуюся з громадянами. Люди не вірять, що наша влада буде виконувати Конституцію, якщо навіть з неба зійдуть янголи і напишуть нам ідеальний документ. Вже є суспільний стереотип недовіри до Конституції, бо ж влада ставиться до неї не як до Основного Закону, а як до об’єкту маніпулювання в залежності від політичної доцільності.

Конституція в Україні не стала документом, який поважають люди, за яким вони живуть та який їх духовно й матеріально захищає. Вона не служить базою для свободи, демократії та незалежності.

Це розуміють не тільки в Україні, а й за її межами. Венеціанська комісія, проаналізувавши останнє рішення Конституційного суду, зробила висновок, що нам потрібно продовжити конституційну реформу і увійти у правове поле. Адже КС перевищив свої повноваження, повернувши суспільству Конституцію 1996 року. Не таким способом треба було діяти.

Тобто, в Україні та за її межами є оцінки, які вимагають від влади продовження конституційно-правової реформи. Президент Віктор Янукович, реагуючи на цю ситуацію, зробив декілька заяв, що конституційна реформа повинна продовжуватись, та видав указ, що це продовження має відбуватися через Конституційну Асамблею. Такий спосіб в Україні ще не застосовувався.

Чому варто змінювати Конституцію через Асамблею? Бо суспільство вимагає, щоб зміни були внесені незалежними експертами. Це мають бути люди, які не пов’язані з владними амбіціями та особистими політичними цілями. Тому Президент створив науково-експертну групу, якій доручив виписати концепцію створення Конституційної Асамблеї. Я вже надіслав листа членам науково-експертної групи з проханням почитати проект концепції, який підготовлений в Інституті держави і права ім. Корецького за допомогою інших професіоналів конституційного права.

Конституційна Асамблея має бути не суверенним органом, а дорадчим. У нас існують легітимні інститути влади: Верховна Рада, Президент та уряд. Тому ми не можемо їх підмінити Асамблеєю. Вона тільки напише зміни, наголошую - зміни! Адже новий Основний Закон не може приймати навіть Верховна Рада. Вочевидь, нову Конституцію може приймати тільки народ на референдумі, пройшовши всі етапи у Верховній Раді та Конституційному суді.

Тож Конституційна Асамблея, яка буде створена не раніше кінця цього року, напише зміни, які ми вважаємо за потрібне. До цієї справи долучаться експерти, спеціалісти конституційного права, громадські організація та опозиція. Асамблея стане трибуною, де кожен зможе висловити свою позицію. Ми все зведемо разом, виробимо спільний документ, підпишемо і подамо Президенту як суб’єкту законодавчої ініціативи для внесення у Верховну Раду.

Думаю, це вже буде не нинішній її склад. Не тому, що вона добра чи погана, а ми просто не встигаємо. Те, що ми внесемо, буде надруковано в ЗМІ, щоб всі змогли побачити, чи відповідають наші зміни національним інтересам. Чи прийме їх Верховна Рада – це вже її справа, чи погодиться Президент – це його право. Можу тільки заявити, що Президент на нашому боці. Його адміністрація не втручається в нашу діяльність, не диктує нам кроків і не вимагає термінових рішень.

Наголошую, що у нас немає планів замінити Верховну Раду. Ми тільки готуємо проект змін, не приймаючи його. Думаю, що кожен член Конституційної Асамблеї підпише текст змін до Конституції особисто. Це треба зробити для історії. Чи прийме ці зміни Верховна Рада і Президент невідомо, але то їхня відповідальність перед народом. Ми будемо відповідати тільки за свою роботу.

Поки що в нас є тільки проект концепції, як створювати Конституційну Асамблею, зміст пропонованих змін ще не обговорювався. Але вже сьогодні ми бачимо, що розділу про місцеве самоврядування в Конституції як такого не існує. Є проблеми у розподілі повноважень між гілками влади, немає відповідальності за захист прав та свобод людини. Ми бачимо, що є проблеми судочинства, адже судова реформа ще не завершена. Є питання до повноважень Генеральної прокуратури, яка зараз виконує функцію, яку не виконують прокурори в демократичних країнах. Немає жодної статті в Конституції, яка б не давала приводу до її різночитань кожному на свій розсуд. Вочевидь, в Конституцію треба буде вставити розділ «Відповідальність посадових осіб за недотримання Конституції». Ми також думаємо, чи потрібно в Конституції виписати питання економічного розвитку.

Є ще дуже багато моментів, щодо яких варто вести розмову. Наприклад, в Конституції сказано, що до Президента може застосовуватись процедура імпічменту. Закону про імпічмент немає, тому треба розписати цю процедуру так, щоб вона була зрозумілою. Чесно кажучи, написати зміни до Конституції можна швидко. А ось узгодження та знаходження консенсусу, щоб люди відчули, що вони учасники процесу – це займе дуже багато часу, не менше двох-трьох років. Цей шлях треба пройти.

Леонід Кравчук, перший Президент України, голова Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї