Як російськомовна пропаганда сприяла поширенню Covid-19 у Латвії

З 21 жовтня до 15 листопада в Латвії діє жорсткий локдаун. У країні запроваджено комендантську годину з 20.00 до 5.00, закрито всі магазини, крім тих, що торгують товарами першої необхідності, не працюють заклади громадського харчування та салони краси.

Заборонено проведення всіх масових, як громадських, так і приватних заходів.

Школярі навчатимуться дистанційно, 1–3 класи повернуться за парти 1 листопада, решта – лише 15 листопада.

Уряд Латвії був змушений вдатися до драконівських обмежувальних заходів після того, як країна стала світовим лідером за кількістю хворих на душу населення.

Латвія, яка в першу хвилю епідемії була зразковою країною щодо боротьби з коронавірусом, скотилася до катастрофічного стану через цілий комплекс проблем. Однією із складових латвійської коронавірусної кризи став провал кампанії вакцинації серед російськомовного населення.

Російською мовою говорить майже третина населення країни. Переважна більшість російськомовних жителів Латвії володіють латвійською мовою, але довіряють інформації російською, з російських джерел. В умовах, коли медіа РФ активно транслювали фейки про чіпування, світову ковід-змову під керівництвом Білла Гейтса та про вакцину, яка перетворює людей на мавп, аудиторія росЗМІ перетворилася на спільноту антивакцинаторів та ковід-дисидентів.

Нагадаємо, що на початку епідемії на російському державному Першому каналі, розповідали, як Білл Гейтс за допомогою щеплень «допомагає Всесвітній організації охорони здоров’я скорочувати населення планети». Кінцевою метою, як стверджувалося в передачі, є намір загнати людство в «цифрове рабство».

Режисер Микита Михалков в авторській програмі «БесогонТВ» на державному телеканалі «Росія 24» розповів, що компанія Білла Гейтса зареєструвала патент на створення вакцини, але це «насправді чіп», який буде імплантуватися людям, щоб їх контролювати. «Це не щеплення в нашому розумінні. Це чіпування», – заявив режисер, і ця теорія змови стала еталонною для антиваксерів.

Наприкінці минулого року, знов-таки, на російському державному телебаченні Дмитро Кисильов розповідав про те, що вакцина AstraZeneca може перетворити людей на мавп.

Не лише російськомовні ЗМІ, а й окремі блогери, які ведуть мовлення російською мовою, зробили свій внесок у продукування та просування антивакцинаторських фейків і теорій змови.

Буквально кумиром антивакцинаторів та «ковід-дисидентів» у Латвії стала фельдшер Ризької лікарні Марина Корнатовська. У грудні минулого року в соціальних мережах поширювалося її відеозвернення, в якому «Марина фельдшер» стверджувала, що COVID-19 – вигадана хвороба, у пунктах тестування фальсифікують результати, у лікарнях проводять експерименти над пацієнтами, діти помирають через носіння масок, вакцини становлять смертельну небезпеку.

Відділ боротьби з кіберзлочинами Державної поліції Латвії втрутився і на деякий час затримав блогерку, проте невдовзі вона вийшла на волю. Головним покаранням для «Марини фельдшера» стало звільнення з роботи, яке вона одразу представила як «ганяння за правду».

Сьогодні Корнатовська продовжує записувати відео та давати коментарі російськомовним ресурсам, які рекламують різноманітні теорії змови. Останнім часом російські пропагандистські ЗМІ роблять матеріали, що розвінчують теорії «Марини фельдшера», оскільки за останні півроку «політика партії» змінилася, і в Кремлі тепер «вірять у ковід» і борються за вакцинацію. Однак ні в Росії, ні в російськомовному інформаційному просторі «відкотити» назад бредні, що нав’язані раніше розпропагандою, поки що не вдається.

У вересні нинішнього року рівень довіри до безпеки вакцин від коронавірусу був різним серед латвійців та російськомовних жителів Латвії.

Серед латвійців вакцині від Covid-19 довіряли 67% респондентів (цілком довіряли – 39%, швидше довіряли – 28%), тоді як серед російськомовних цей показник становив 54% (повністю довіряли – 20%, скоріше довіряли – 34%). Привертає увагу, що тих, хто повністю довіряє безпеці вакцин серед російськомовних, майже вдвічі менше, ніж серед латвійців. (Дані дослідження «Стрес-термометра Benu Aptieka», отримані у співпраці з компанією Gemius).

Інше опитування, яке провів дослідницький центр SKDS, показало, що серед російськомовних, порівняно з латвійцями, більше тих, хто вважає вакцинацію від Covid-19 небезпечнішою за саму хворобу. Серед російськомовних тих, хто боїться щеплення більше, ніж коронавірусу, налічується 30%, серед латвійців – 22%. У свою чергу, думку, що хвороба небезпечніша за вакцинацію, висловили 58% опитаних латвійців і 46% російськомовних.

У середині жовтня, на піку третьої хвилі епідемії, в лікарнях Латвії виявилося набагато більше російськомовних, ніж тих, хто розмовляє латиською мовою.

«За останній тиждень я вже почала розуміти, що це дуже впадає у вічі. Чотири з п’яти пацієнтів – російськомовні. У нас відчуття, що ця група пацієнтів не проти вакцинації, але це пацієнти, які якось не почули цієї інформації. З ними недостатньо, може, говорили», – зауважила у коментарі ЗМІ Зайга Кравалі, старший пульмонолог Клінічної університетської лікарні ім. П. Страдіні.

В інших лікарнях, за неофіційними даними, ситуація була схожою.

«Це питання більше, мені здається, державного рівня: як досягти того, що всі, хто живе тут у Латвії, можуть отримати для себе зрозумілу інформацію тут, а не десь в іншій країні», – вказала Кравалі.

«Російськомовне населення отримує інформацію з інших джерел, і, очевидно, ці джерела не надто правильні або не дають хорошої інформації про те, що робити. І вони не користуються інформацією, що пропонується національною мовою», – вважає Євген Калейс, керівник Латвійського товариства лікарень.

У Росії звалили провину на провал інформаційної кампанії з вакцинації серед російськомовних Латвії на владу країни – мовляв, не хотіли розмовляти з мешканцями рідною мовою. Проте латвійські чиновники стверджують, що намагалися достукатися до тих, хто користується російською мовою, але без великого успіху. «Ми працювали та працюємо активно з усіма російськими мас-медіа.... радіо, телебачення, газети, проводили семінари – і продовжуватимемо докладати зусиль, щоб достукатися. Але не можна не відзначити, що достукатися нелегко», – розповіла латвійським медіа Інга Васильєва, представник Національної служби охорони здоров’я.

Тобто російськомовні жителі Латвії виявилися більш вразливими до транскордонної російської пропаганди, ніж уважними до інформаційних кампаній в країні, в якій вони живуть.

Після виявлених проблем із інформуванням російськомовних, у другій половині жовтня ц.р., Національна рада з електронних ЗМІ Латвії анулювала ліцензію на мовлення найпопулярнішого російськомовного «Першого балтійського каналу» (Pirmais Baltijas kanals), який ретранслював російський «Перший канал». Йдеться про найпопулярніший російськомовний канал у країні. Рішення було прийнято тому, що протягом року в роботі телеканалу ПБК Латвія було виявлено серйозні порушення Закону про електронні ЗМІ. Одним із порушень було названо поширення відомостей, що несуть загрозу громадському здоров’ю. Як пояснила Національна рада, «в одній із програм, показаних «Першим балтійським каналом», було сказано, що COVID-19 не дуже заразний, а запобігти захворюванню можна, вживаючи оселедця».