рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Перехід на святкування Різдва 25 грудня: вирішальне слово за церквами України

    • Назарій Заноз

      Політичний оглядач, публіцист

    • Розсилка
    Люди на площі біля Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, що належить Православній церкві України. Березень 2019 року - Перехід на святкування Різдва 25 грудня: вирішальне слово за церквами України
    Люди на площі біля Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, що належить Православній церкві України. Березень 2019 року

    На шляху до єднання з іншим християнами світу українцям варто подолати кілька логічних хиб та стереотипів

    Обидві українські церкви східного обряду, і УГКЦ, і ПЦУ постали на світ заради об’єднання. Українська греко-католицька церква мала стати містком між католицизмом та православ’ям, Заходом та Сходом, що все більше втрачали зв’язки після розколу 1054 року.

    Місією ж постання ПЦУ є єднання українських православних під спільним покровом. Не просто вийти із російської сфери впливу та відновити історичну справедливість.

    В ідеалі буде, коли ці дві найбільші українські церкви об’єднаються в одну. Але поки цього не відбулося – вони можуть зробити ще кілька кроків, аби продовжити зближення.

    Одним із них має стати святкування Різдва 25 грудня, а згодом – й перехід на григоріанський чи новоюліанські календарі, котрі більш точні, ніж юліанський.

    І такий перехід – це аж ніяк не розкол, як його намагаються подати супротивники цієї ідеї. А якраз чергове об’єднання, що цілком логічно вкладається в стратегію поступу. Це об’єднання з іншими церквами, котрі куди ближчі по духу українським. Це не розкол та розбрат, а навпаки – єднання із християнським світом, тотальна більшість котрого (93%) святкує Різдво саме 25 грудня.

    На шляху до єднання з іншим християнами світу українцям варто подолати кілька логічних хиб та стереотипів. Передовсім те уявлення, буцім Різдво 25 грудня є «католицьким». Ні, його святкує і більшість православних церков світу, в тому числі й матірний для Православної церкви України Константинопольський патріархат.

    Ще одна необхідність – це повернення до логічної послідовности подій, коли спочатку іде Різдво, а за ним слідує Новий Рік. Адепти фрази: «Якщо так хочеться спершу святкувати Різдво, то просто варто Новий Рік теж відзначати за старим стилем 14 січня», звісно, лукавлять. Адже вкрай сумнівно, що всі інші свята вони відзначають із тринадцятиденним запізненням.

    Зберігати спокій та повагу

    У ці складні часи важливо зберігати розумний та ввічливий характер дискусії, бо це і є запорукою єдности, коли не лише хтось говорить сам, а й чує інших та поважає їхню позицію.

    Необхідно дати змогу усім самостійно визначатися, як і коли святкувати Різдво та коли наважуватися на перехід. Але хочеться й підтримки від церков (ПЦУ та УГКЦ), котрі б допомагали вірним робити цей крок. А також самим не боятися зважуватися, інакше все може затягнутися на десятиліття.

    Тож шана тим священникам, які підтримують і готові служити Різдвяну службу 25 грудня.

    У кожного свій шлях

    Росія обрала шлях до тотальної ізоляції. Це її справа. Вона сама іде у відступництво й розкол, адже саме батюшки РФ припиняють молитися за ієрархів тих церков, котрі визнають автокефалію ПЦУ, а не навпаки. Весь світ видихнув би із великим полегшенням, якби Росія максимально зупинила своє втручання в справи інших, сиділа би десь в куточку і дала всім спокій.

    Натомість мета світового християнства, частиною котрого почуваються українські вірні: подолати розлами й розколи. Прокласти місточки одні до одних. Аби не піддаватися на чергове «розділяй та владарюй». Аби знаходити спільне й поважати унікальне та інше. Бо сила в порозумінні та єдности. А там, де вони – там і мир, і злагода. Для українства це особливо важливо.

    Джерело: Радіо Свобода

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Віктор Шлінчак
    Віктор Шлінчак

    Керівник проекту «Главком»

    Віктор Каспрук
    Віктор Каспрук

    політолог

    Павло Розенко
    Павло Розенко

    ексвіцепрем'єрміністр України

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ