Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Під Путіним почав хитатися стілець - це змушує його ризикувати і помилятися

    • Назарій Заноз

      Політичний оглядач, публіцист

    • Розсилка
    Під час акції протесту в столиці Росії. Москва, 9 вересня 2018 року - Під Путіним почав хитатися стілець - це змушує його ризикувати і помилятися
    Під час акції протесту в столиці Росії. Москва, 9 вересня 2018 року

    Навіть успішне для Росії проведення Чемпіонату світу з футболу не підняло довіри до Путіна

    Спочатку вибори губернаторів, а тепер і свіжі соціологічні дані засвідчують появу небажаних тенденцій для російської влади. Показники, котрі оприлюднила нещодавно соціологічна служба «Левада-Центр», демонструють, що Путін та його пособники втрачають підтримку населення Росії.

    Якщо в 2014 році, після окупації Криму, рейтинг довіри до Путіна складав понад 80%, то у вересні він впав до 39%.

    Чи загрожує це російській владі якимись реальними наслідками? Принаймні, найближчим часом – ні.

    Проте це таки для неї проблема. Тут не лише справа в потребі підтримки легітимності влади, бо в авторитарних режимах про це не дуже піклуються. Справа в тому, що ці відсотки приховують у собі трохи більше інформації.

    В авторитарних країнах влада часто ґрунтується на страху. А зниження показників довіри натякає на те, що холопи, якщо ще не зовсім втратили страх, то близькі до цього.



    Заодно йдеться й про відчуття власної важливості, бо самодуру-самодержавцю важливо почуватися національним лідером та супергероєм. Предметом обожнення, щоби всі довкола носилися із хвалебними піснями та футболками з його портретом.

    Він черпає із цього сили. А от без страху й поваги, котра на залякуванні і базується, він чахне на очах, здувається, ніби пробитий м’яч. Народ миттєво відчуває будь-яку слабину й одразу перестає сприймати диктатора як предмет обожнення. Починає бачити в нім звичайного смертного, котрий винний у багатьох їхніх бідах. А це вже прямо загрожує, як мінімум, протестами.

    Нічого подібного в Кремлі не бажають. Ситуація штовхає Путіна та його посіпак до пошуку відповіді на запитання: як повернути собі, втрачений через пенсійну реформу та економічне просідання, імідж? Навіть успішне для Росії проведення Чемпіонату світу з футболу не підняло довіри до Путіна.

    Знову за старе

    Тому підуть перевіреним шляхом. Спробують затіяти нову «маленьку переможну війну». Бо саме після падіння рейтингу довіри в 2013 році Путін і розпочав анексію Криму.

    Через те цілком закономірним видається повідомлення про підготовку керівництвом Росії розгортання військ та створення плацдарму в Лівії, що дозволило би Кремлеві знову розпалити міграційне полум’я в Європі. Пропхати до влади в країнах ЄС ще більше популістів, котрі годуються з кремлівської кишені. Аби остаточно розсварити Захід й виглядати на його тлі міцним правителем-завойовником, приборкувачем хаосу. Аби повернути собі впевненість та силу, щоби чинити нові звірства.

    Тож програмою мінімум для цивілізованого світу повинне стати недопущення цього. Не дозволити Путіну здобути перемог ні в Африці, ні на Близькому Сході, ні на Балканах, ні в ПАРЄ, ні в Україні. Ніде. Хай програє, ризикує, панікує, робить необдумані кроки, помиляється. Хай ще більше ізолюється, замикається, втрачає довіру, а заодно й впевненість в собі та контроль над ситуацією. А після цього його вже з’їдять свої.

    Джерело: Радіо Свобода

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Костянтин Боровой
    Костянтин Боровой

    Російський політик

    Тарас Чорновіл
    Тарас Чорновіл

    Журналіст, політичний діяч

    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ