Соратники Рабіновича і Медведчука очолили одразу два рейтинги – прогульників та кнопкодавів

Представники фракції «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) на днях очолили одразу два рейтинги. І це їхнє лідерство дуже яскраво засвідчує те, як бойківців-медведчуківців насправді болить Україна.

Гулять так гулять

Члени прокремлівської політсили очолюють перелік прогульників. Як засвідчують дані Комітету виборців України, серед дев’яти депутатів, котрі пропустили 90%+ голосувань від початку роботи нового скликання Ради – семеро депутатів із ОПЗЖ (Вадим Рабінович, Юлія Льовочкіна, Ігор Абрамович, Юрій Солод, Вадим Столар, Олександр Фельдман, Юрій Бойко), а ще двоє – ексрегіонали Андрій Деркач (позафракційний) та Антон Яценко (група «За майбутнє).

Вадим Рабінович не вилазить з ефірів каналів «NewsOne» та «112 Україна», роздає коментарі медіа, встигає хаяти все проєвропейське та залякувати епохою злиднів та Соросом, а от в Раді свої обов’язки виконувати не встигає.

Кнопкодави проти кнопкодавства

Другий список, в якому представники ОПЗЖ захопили впевнене лідерство – це кнопкодавство. Зажиттєвець Володимир Кальцев 3 грудня вісім разів порушив процедуру особистого голосування. Окрім нього на кнопкодавстві в цьому скликанні Ради піймані: позафракційний Олександр Ковальов, слуги народу Сергій Литвиненко та Олена Копанчук, а також колеги Кальцева із ОПЗЖ: Олександр Пономарьов, Микола Скорик, Василь Німченко, Григорій Суркіс і Михайло Макаренко.

«Ми вважаємо, що народні депутати, звісно, всіх фракцій, але в першу чергу це стосується більшості, повинні розуміти, що якщо вони будуть голосувати за свого колегу, якими б високими мотивами це не пояснилося, то повинні нести покарання. Всі кнопкодави всіх часів «теж дуже хотіли, щоб законопроєкт був прийнятий», вони ж не просто знічев’я кнопки натискали. Тому ми вважаємо, що має бути максимально сувора відповідальність за це, що дозволить повернути довіру до парламенту», – цитує партійний ресурс ОПЗЖ нардепа їхньої фракції Олега Волошина. Причиною для цих слів слугував законопроєкт №1127 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування)», котрий подали зажиттєвці.

Автори пропонували карати кнопкодавів за неособисте голосування: «Штрафом в тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно – карається арештом на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк».

В пояснювальній записці вони називають практику неособистого голосування «ганебною», а також вважають, що: «Таке ставлення народних депутатів України до своїх обов’язків не відповідає інтересам народу України, який обрав такого народного депутата до найвищого законодавчого органу України, наділивши його досить широкими повноваженнями і депутатською недоторканністю».

Прикметно, що Василь Німченко належить до числа авторів цього законопроєкту разом із Вадимом Рабіновичем та Нестором Шуфричем. Це подання не набрало достатньої кількости голосів в сесійні залі, проте Німченко та Рабінович були відсутніми при його розгляді, а ще 19 нардепів від ОПЗЖ не голосували. Либонь, перестрахувалися.

Про послідовність цієї прокремлівської політсили свідчить й інше. Серед першочергових кроків, котрі в своїй програмі обіцяли втілити зажиттєвці, є пункт: «Зняття недоторканності із Президента України, народних депутатів, суддів, ухвалення закону про тимчасові слідчі комісії ВР. Усі повинні бути рівними перед Законом». Проте ОПЗЖ – єдина фракція, котра не дала жодного голосу за зняття депутатської недоторканности.

Оце і є ті самі тверді «високопрофесійні, досвідчені фахівці з питань конституційного права і державного будівництва, це антикризові менеджери та ефективні управлінці», про котрих написано у все ті й ж передвиборчій програмі партії?

Тож на рахунку ОПЗЖ не лише явна гра на руку Москви, а й відверті непрофесійність та непослідовність. Люди не виконують своїх безпосередніх обов’язків.

В будь-якій звичайній компанії таку групку прогульників, котрі шкодять своїй фірмі й не виконують посадових обов’язків, як мінімум, звільнили б. Натомість недавнє дослідження соціологічної групи «Рейтинг» засвідчує, що серед тих, хто має намір голосувати і визначився, 12,7% віддали би свій голос за ОПЗЖ. Цікаво, як чинять на своїх підприємствах зажиттєвці із прогульниками та шахраями?