Ми продовжуємо обирати стратегію страусів
Чи вистачить нам сил подивитися правді в очі?
Все рідше чути слово «Перемога» і все частіше «Перемовини». Замість «Мобілізації» – «Економічне бронювання». Промовляти «Демобілізація» скоро стане взагалі протизаконно. За План Перемоги тепер відповідає Байден, ми вмиваємо руки.
Фортеця Вугледар виявилось не таким вже й стратегічним містом, а до втрати кожного дня по селу ми вже звикли. Скільки міст ще віддамо до кінця року вже відомо, тому можна починати писати цілий альбом. При в'їзді у Київ на військовому пікапі тричі підрізають, один раз поморгав аварійкой, а у тебе перед очима досі стоїть відірвана нога побратима.
Ти фізично відчуваєш цю прірву і дивишся вниз без страху, бо він залишився десь там у посадці. Весь Facebook наповнений ліжком із доларів працівника МСЕК та не закритими зборами волонтерів.
Згадується «Хрещений батько-2», де вечірка у Гавані продовжувалася, поки у місто не ввійшли війська Кастро. Ми вже стільки втратили часу, ресурсів та людей, що кардинальні зміни зараз, зможуть лише стабілізувати ситуацію у майбутньому.
Але ми продовжуємо обирати стратегію страусів, бо голова у піску це набагато безпечніше ніж дивитися правді в очі.
Коментарі — 0