Чому Росія це не імперія, а лише її імітація

Людиноцентричність – це те, що ранжує нації від високоцивілізованих до оркоподібних. В останніх – нема Людини.

Братські могили – дуже органічні для них: там лежать накидані в одну кучу ніхто, аноніми без імені й прізвищ у кирзових чоботах. Гарматне м’ясо – теж їхнє мислення: баби нарожають іще. Пересувні крематорії – «геніальний» винахід: людина з праху встала і в прах піде. Безвісти пропалі – шикарний спосіб приховати цифру воєнних утрат і не перейматися тілами безіменних функцій.

Російська імперія – чи не єдина, яка колонізувала власний народ нарівні з завойованим. В усіх імперіях завше був громадянин і раб. А в цій імперії раби – всі, Громадян нема. У нас немає потреби дегуманізовувати ворога – він сам себе вже давно дегуманізував.

Тому це не легенда. Виявляється, дійсно на болотах діє негласна практика знищенння тіл убитих у спосіб їх розчинення в кислоті. Про це проговорився якийсь їхній воєнком, коли з претензіями подзвонив якомусь їхньому влогеру, який дзвонив якимось їхнім свиноматкам і на камеру, в цілях збільшення переглядів і вподобайок, повідомляв сумну новину про загибель якогось їхнього родича-карателя.

Воєнком не на жарт розсердився: мовляв, з чийого дозволу ви дзвоните й повідомляєте благую вість про кінчину гарматного м’яса, якщо це наша радість, тобто компетенця: «Це ми маємо повідомляти в кожному конкретному випадку – а може, цей солдат підпадає під програму Рассол».

Рассол – це якраз та кислота, яка роз’їдає тушу орка і приносить суттєву економію казні на предмет виплат родині загиблого. На одну Ладу буде менше.

Знелюдинення – основна характеристика антропофага.