Ядерний сценарій перейшов у стан «реальна ймовірність»

Ну насправді ж нічого нового: в ядерному сценарії ми живемо вже рік, відколи легко окупована ЗАЕС стала сильнющим козирем у руках ворога. Ядерний сценарій після Каховки вже тиждень як перейшов із рубрики «залякувальний блеф» у рубрику «реальна ймовірність». Із цим Захід без приховувань, без прихорошень, без харахольства працює щодня. Поки наші в доміку.

Зрозуміти можна, чому «еліта», яка навіть війну сприймає як зйомки байопіка про себе хороших, постійно уникає ядерної теми й затискає її лещатами ігнорації – якраз через безсилля на це вплинути. Бо ядерна безпека – в руках західного світу, й наші бетмени тут – когути на фіртці, які спочатку дали взяти ворогові козир, а потім видають пронизливі скрики.

Діяти по ситуації – це вершина майстерності актора, і вона називається імпровізація. Діяти по ситуації для політика – ознака не лише його профнеприданості, але й небезпеки.

Місяць тому, ще до Каховки, з’явилося дослідження Королівського Інституту Міжнародних Справ Chatham House (Велика Британія) про ефективність ядерного залякування з боку росії. Його основна тези була така: ядерні погрози росії реально працюють, саме вони діють чи не найбільше.

Наратив путіна про «неконтрольовану ескалацію» спрямований на західну аудиторію, яка не має фізичної й об’єктивної змоги перевірити, наскільки реалістичними є ядерні погрози росії. До цієї цитати від себе додаю: Каховка прояснила «реалістичність».

Британські аналітики образно ось як формулюють мету ядерного шантажа: «параліч, породжений страхом перед невідомістю». І пишуть, що фактичне використання ядерної зброї не є неможливим, але малоймовірним, проте:

«Західні ядерні держави дали москві підстави для впевненості, що дзеркальної атаки (відплати) не буде в разі ядерного удару по Україні; у США та їхніх союзників наразі немає консенсусу щодо рішучості адекватно відповісти на використання ядерної зброї».

Все лишається, як і було на старті абсолютно асиметричної, диспаритетної, дисбалансної війни: «позаяк ворог ядерний, то ядерна безпека для України як полігону цивілізаційної битви є ключовим питанням сьогодення».

Ось така аналітика, цілком твереза й адекватна, проводиться на Заході, й ніхто від цієї теми не сахається і в домік не забивається. Тому: орієнтація на Захід. Зловживання страшилками – така ж крайність, як і голову в пісок.