Як новітня історія Казахстану відобразилась на Центральному цвинтарі Відня

У контексті казахстанських подій розповім невеличку дипломатичну бувальщину.

У 2002-2007 роках послом Казахстану в Австрії був Рахат Алієв, генерал-майор, надзвичайний і повноважний посол, лауреат всіляких державних премій, президент всіляких холдингів, а за сумісництвом – зять Назарбаєва. Особистість легендарна і колоритна.

Як це часто трапляється з родичами великих начальників, посол Алієв був феноменально успішним бізнесменом. З дещо незвичними бізнес-методами. Так, у 2007 році, без відриву від дипломатичної роботи, він особисто здійснив викрадення двох акціонерів казахстанського банку «Нурбанк», яких намагався переконати переписати на нього право власності.

Як писала преса, тіла викрадених дипломатом людей знайшли через два роки.

Справа набула розголосу. Терпець можновладного тестя увірвався. Зять-посол був звільнений, позбавлений всіх регалій, оголошений у розшук. Ну а найголовніше – він перестав бути зятем.

Декілька років Алієв знаходився у Відні, де започаткував декілька успішних бізнес-проектів. У 2014 році здався австрійській поліції, але екстрадиція не відбулася. 24 лютого 2015 року був знайдений повішеним у камері. Обставини смерті преса оцінила як загадкові.

Якщо будете відвідувати центральний цвинтар Відня (саме там де лежать Моцарт, Бетховен, Брамс, Шуман та інші великі європейці), ви зразу побачите пантеон почесних громадян Відня. Неймовірно красиві надгробки і склепи, переважно з 19 сторіччя. Серед них є і досить новий надгробок. Це Рахат Алієв. Очевидно, його сім’я та колеги по бізнесу змогли переконати нащадків одного з мешканців пантеону переселити покійника та поділитися козирним місцем.

Така ось історія. Дарма Кіплінг писав, що «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох». Зійшлися. Я навіть можу показати місце їхньої зустрічі на Віденському цвинтарі.