Коронавірус з нами надовго! Гарантовано Міністерством охорони здоров’я

В одному з численних інтерв’ю «Главкому» шанований епідеміолог Андрій Александрін сказав, що рано чи пізно кожен українець перехворіє на Covid-19. Нещодавно авторці цих рядків довелось самій переконатись в тому, як система охорони здоров’я працює із виявленими хворими, як слідкує за дотриманням ними самоізоляції та як виявляє контактних осіб.

Якщо коротко – ніяк.

Якщо не коротко, то історія така. Симптоми коронавірусу я відчула не раптово: вони спершу ледь-ледь проявилися, але за пару днів посилилися. Починалося усе з легкого покашлювання – такого, на яке ми зазвичай не зважаємо.  Після того, як кашель посилився, я звернулась до лікаря. Подумала, що просто «запустила» звичайну застуду, адже характерних симптомів Covid-19 не було. Зауважу: з низки причин довелося звернутися не до сімейного, з яким я підписала декларацію, а до терапевта у приватну клініку. «Приватний» лікар «вислухала» у мене бронхіт і пневмонію та відправила на ІФА-тестування.

Важливо: перед тим, як здати кров у приватній лабораторії, я заповнила довжелезну анкету, де вказала прізвище і місце роботи свого сімейного лікаря. «Для чого?», – запитую. «Щоб ми могли зв’язатися з лікарем у випадку позитивного результату. МОЗ вимагає», – відповідають. Гаразд!

12 січня я отримала результати аналізів, де навпроти графи IgM було вказано: позитивний і цифрове значення, характерне для 6-7 дня перебігу захворювання. Звісно, ми з сім’єю одразу самоізолювалася, і я почала лікування. А ще – почала додзвонюватися своєму лікарю, аби повідомити про результати тесту. На другий день за вказаним у декларації номером нарешті зняли слухавку: виявилось, то номер амбулаторії, а не самого лікаря. Там люб’язно дали номер телефону самого фахівця. Після десятої спроби додзвонитися і змалювати ситуацію, я написала у вайбер – і лікар нарешті відповів.

Зауважу: на календарі вже було 15 число. Про мій позитивний результат «сімейник» чув вперше, хоча хвороба тривала вже десять днів. «Потрібно ще зробити ПЛР-тестування», –  відповідає. Я не зовсім розумію, для чого, але певно, такий порядок. «Добре, –  пишу, – моя адреса така-то, присилайте бригаду». «Приходьте завтра о 8.20 до поліклініки, там здавайте», – відповідає лікар. І уточнює: «У нас бригади лише для тяжких хворих».

Ще раз: сімейний лікар пропонує людині з уже встановленим діагнозом, пневмонією і позитивним тестом на коронавірус на руках пройтися по морозу, проїхатися у маршрутці і т.д. і т.п., постояти в черзі в поліклініці, аби здати ПЛР, у якому немає, власне, необхідності. Я запевнила лікаря, що сама нікуди не піду – хоча б тому, що на самоізоляції. Мусив таки викликати мені бригаду.

З усієї цієї історії я зрозуміла одне: ніхто не відстежує ваші результати тестувань та нікуди не повідомляє. Ніхто не відстежує, чи сидите ви вдома зі своїм ковідом, чи вештаєтесь містом. Ніхто не змусить і навіть не нагадає встановити додаток, завдяки якому це відстежується. І вже точно ніхто і ніяк не відстежить, із ким у контакті ви перебували за кілька днів до появи симптомів та під час хвороби. Зате система усіляко посприяє тому, щоб ви щедро поділилися своїм ковідом з іншими.

Тому усі ці заходи щодо відстеження, які «вживає» МОЗ, залишаються на папері та у фантазіях міністра Степанова з головним санітарним лікарем Ляшком. Тепер можу це сказати точно – із власної історії, а не з того, що «хтось десь сказав» (як полюбляє казати шановний головсанлікар).

У МОЗі ж на папері усе працює.

Під час самоізоляції я спрямувала запит до МОЗу, де поцікавилась: а як саме сьогодні працює система визначення та відстеження контактних осіб та як відбувається контроль над цим процесом?

У відповідь отримала простирадло тексту, з якого випливало, що для моніторингу самоізоляції використовується, по суті, лише електронний сервіс «Вдома». І зауваження: «Додаток «Вдома» є інструментом, який використовують свідомі громадяни». Іншими словами, несвідомі громадяни (а я, визнаю, виявилася однією з них) можуть його не використовувати, і їм ніхто цього не підкаже, і нічого їм за це не буде.  Або ж свідомі громадяни можуть  бути юзерами звичайного «кнопочного» мобільного телефону, який не «потягне» цю «Дію». Отже, такі люди автоматично стають «несвідомими».

Існує також додаток 5 до Стандартів  медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (Covid-19)», затверджених наказом МОЗ від 28.03.2020 № 722, яким передбачено механізм виявлення та моніторинг контактних осіб ймовірних та підтверджених випадків.

Згідно з відповіддю МОЗ, встановлення контактних осіб здійснюється особами з лабораторних центрів, які  після отримання інформації щодо лабораторного підтвердження випадків Covid-19 шляхом передачі даних з електронної системи охорони здоров'я до електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) збирають первинну інформацію щодо контактних осіб та проводять встановлення додаткових контактних осіб з використанням засобів телефонного зв'язку (насправді – ні).

Останній абзац відповіді МОЗ стосувався спостереження за контактними особами. Він особливо фантастичний, оскільки ані моніторингу таких осіб, ані спостереження за ними не відбувається в принципі.

Якщо на тлі цієї історії читати останні новини, наприклад, про  успіхи Ізраїлю з вакцинації громадян західною вакциною, і пригадати ситуацію в Україні, де лише обіцяють у перспективі щепити окремих громадян китайською вакциною, то стає зрозуміло, що… «корона» з нами надовго.

І це не найсумніший з висновків, які напрошуються.