Чому наша влада не готова до розриву дипломатичних відносин з Росією

Група позафракційних депутатів українського парламенту пропонує зобов'язати уряд Володимира Гройсмана розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією. Ця норма з'явилася в законопроекті про реінтеграцію Донбасу, який Верховна Рада повинна розглянути у другому читанні. Але це, здавалося б, цілком логічне в умовах війни рішення офіційного Києва приречене на провал. Нинішня українська влада не готова до розірвання дипломатичних відносин з Москвою. Інакше вона зробила б це вже давно і не чекаючи рішення Верховної Ради.

Дипломатія померла

Крапка у дипломатичних відносинах між Україною та Росією була поставлена ще в лютому 2014 року. Тоді Москва чітко дала зрозуміти Києву: уся договірна база між двома країнами більше не діє. Кремль в односторонньому порядку порушив Договір про дружбу, партнерство та співпрацю від 1997 року, яким визначався принцип про непорушність кордонів української держави та її територіальної цілісності. Анексія Криму, неприкрита агресія на Донбасі, плани зі створення так званої «Новоросії», присутність російських військових в ОРДЛО (Окремих районів Донецької і Луганської областей. - Ред.) де-факто помножили на нуль цей документ.

В умовах, коли Росія веде війну проти України, апелювати до дипломатії - марно. «Гради» і «Буратіно« на сході української держави - ось відповідь Кремля на пропозицію Києва сісти за стіл переговорів. Навіть міжнародним посередникам не завжди вдається привести до тями російське керівництво. Було б по-іншому - ЄС і США не застосовували б проти Росії економічна та персональні санкції.

Сьогоднішня російська дипломатія щодо України - це шантаж, погрози, цинічне викривлення реальності, спроба нав'язати світові своє бачення ситуації у Криму та на Донбасі. Українському зовнішньополітичному відомству протистояти усьому цьому дуже важко. Так, у Росії вже давно немає посла України. Так, до Києва не літають офіційні російські делегації. Так, Верховна Рада збирається оголосити Російську Федерацію державою-агресором. Але все це не дає відповіді на питання: чи повинен офіційний Київ ставити хрест на дипломатичних відносинах з Москвою, якщо де-факто таких вже давно немає.

Війна дефініцій

Причина політичних дискусій у Києві про те, чи потрібні Україні не тільки дипломатичні відносини, але й візовий режим з Росією, полягає у визначенні самою українською владою того, що відбувається на сході країни. Четвертий рік там офіційно проводиться Антитерористична операція (АТО). Те, що серед цих самих терористів були й лишаються російські військові, відомо всім. Як і те, що ОРДЛО наповнені зброєю, виробленою в Росії. Але ось абревіатура АТО дає можливість Росії говорити, що «ихтамнет», і маніпулювати з приводу «молодих республік» «ДНР» та «ЛНР».

Звісно, українські політики у своїй риториці дуже часто використовують словосполучення «російсько-українська війна». Але ось документального статусу цієї самої війни немає. А оскільки офіційної війни немає, то це й не заважає дипломатичним відносинам двох країн. І не лише дипломатичним, а й економічним. Торговельний оборот між Україною та Росією за вісім місяців 2017 року зріс на 24,7 відсотка, у РФ продовжують працювати кілька сотень тисяч громадян України. Усі - як і до війни, лише з однією суттєвою відмінністю - українці тоді не гинули від російської зброї на Донбасі.

Чітке законодавче визначення того, що сьогодні відбувається в Донбасі, і ролі у війні Росії дасть українській владі відповідь на питання: чи потрібні дипломатичні відносини і візовий режим з РФ. Ніхто, крім Верховної Ради, уряду і президента України, цих питань не вирішить. За великим рахунком, це - внутрішнє питання самих українців - як тих, хто працює в Росії, так і тих, хто перебуває всередині країни. Президент Порошенко виступає проти розриву дипломатичних відносин з Росією. Тепер - слово за парламентом. Хоча треба сказати, що для ухвалення такого рішення досить було б одного розпорядження уряду.

Перший крок до візового режиму з Росією

З 1 січня 2018 року Україна запроваджує для іноземців біометричний контроль на кордоні. Росія тепер віднесена до країн «міграційного ризику», а її громадяни під час перетину українського кордону, крім відбитків пальців, будуть заповнювати й електронну анкету. Це - такий-сякий, але контроль за тими, хто сьогодні в'їжджає до України з Росії. В умовах, коли Київ не контролює на сході понад 400 кілометрів кордону з Російською Федерацією, цей крок - досить важливий для України.

Звісно, біометричний контроль навряд чи зупинить справжніх російських диверсантів, яких підозрюють у спробі розхитати внутрішню ситуацію в Україні. Але він може стати першим кроком до запровадження візового режиму з Росією. Чи збережуться при цьому дипломатичні відносини між двома країнами - поки не зрозуміло. Хоча візовий режим може бути запроваджений навіть і за відсутності таких відносин - усі консульські питання можуть вирішувати посольства третіх країн.

Зараз рішення про розрив дипвідносин України та Росії лежить виключно в політичній площині. Від нього можуть постраждати українці, які працюють у сусідній державі, які перебувають в ув'язненні в російських в'язницях і ведуть бізнес з РФ. У разі ухвалення рішення про припинення відносин з РФ хтось повинен буде взяти відповідальність за його наслідки. І вже точно цим «кимось» не будуть народні депутати, які ініціювали розгляд даного питання в Раді.