Оприлюднення Росією санкцій проти України в день візиту Меркель до Києва не випадкове

Офіційний візит Ангели Меркель (Angela Merkel) в Київ відбувся 1 листопада - в день оголошення Росією санкцій проти українських компаній, політиків і бізнесменів. Оприлюднення Кремлем цього списку, звісно, вплинуло на загальну атмосферу переговорів канцлерки ФРН з політичною елітою України. Цього дня більша її частина відчувала себе справжніми героями. Отримання «чорної мітки» з Москви ті, хто потрапив до списку санкцій, сприйняли як індульгенцію від інших гріхів. Хоча для Меркель, напевно, це штрих до загального портрета, а не аргумент у визначенні тих, з ким вона готова вести переговори в Україні.

Друзі та вороги Путіна в Україні

Оприлюднення Росією санкцій проти України в день візиту в Україну Ангели Меркель навряд чи було випадковим. За великим рахунком список Кремля - своєрідний «привіт» не тільки українцям, а й європейцям. Мовляв, на кожні санкції ми відповімо контрсанкціями. І хоча список з 322 українських політиків, бізнесменів і громадських діячів, які потрапили під санкції РФ, сьогодні породжує більше запитань, ніж дає відповідей, його існування вже поділило еліту в Києві на два табори - ворогів Путіна і тих, хто не удостоївся такої честі.

Під час прес-конференції з Ангелою Меркель президент Петро Порошенко з гордістю заявив, що в список РФ потрапило багато порядних людей, серед яких і його син Олексій - депутат Верховної Ради. Словом, глава української держави намагався дати зрозуміти канцлерці ФРН, що він і його команда - найзапекліші вороги Володимира Путіна. Щоправда, серед останніх чомусь немає Віктора Медведчука, який за дорученням саме Порошенка веде переговори з Путіним, за сумісництвом будучи кумом президента РФ, і ще багатьох інших «порядних» людей.

На цьому тлі канцлерка Німеччини теж згадала про санкції, але лише щодо Росії. Меркель дала чітко зрозуміти Москві, що без прогресу щодо реалізації мінських угод, дію обмежувальних заходів ЄС проти РФ буде подовжено. Це вчергове продемонструвало твердість позиції Берліна щодо майбутнього Криму і Донбасу. А простіше кажучи - брак прогресу в реалізації мінських угод і відвертий саботаж їх реалізації з боку Росії не знімає відповідальності Москви за раніше взяті на себе зобов'язання.

Псевдовибори в псевдореспубліках

У Кремлі, очевидно, сидять люди, наділені рідкісним цинізмом. Посудіть самі: 1 листопада, в день приїзду Меркель до Києва, вони ввели санкції проти України, а 11 листопада, коли в Парижі запланована зустріч Володимира Путіна і Дональда Трампа, мають відбутися псевдовибори в фейкових «ДНР» і «ЛНР». Все це нагадує досить грубий тролінг Москвою Заходу. Путін відкрито демонструє своє байдуже ставлення до європейських та американських партнерів.

Ангела Меркель засудила можливість проведення псевдовиборів на окупованій частині Донбасу. Канцлерка ФРН каже, що це суперечить Мінським домовленостям. Щоправда, вона, на жаль, не уточнила, хто, коли і як може змусити Росію повернутися до виконання взятих на себе зобов'язань щодо Донбасу. Меркель, звісно, прекрасно розуміє, що зараз Москві необхідна легітимізація влади через псевдовибори в так званих ДНР і ЛНР. І навряд чи щось може зупинити Путіна на цьому шляху.

На жаль, в Києві так і не пролунала реакція Ангели Меркель на пропозицію президента Білорусі Олександра Лукашенка про можливу участь білоруської армії у врегулюванні ситуації на Донбасі. Про це Лукашенко публічно двічі говорив протягом останнього тижня. Що саме не сподобалося канцлерці ФРН - миротворчі ініціативи білоруського лідера, чи сам ініціатор - точно не відомо. Але в заявах Меркель жодного разу не було згадано пропозиції президента Білорусі. З чого можна зробити висновок: реальна політика це - не те, про що говорить Лукашенко, а те, про що мовчить Меркель.

Адвокат для України в Європі

Донедавна адвокатом України в Європі позиціювала себе Польща. Але за останні два роки відносини між двома країнами трохи зіпсувалися. Сьогодні в ролі адвоката й надійного партнера України виступає Німеччина на чолі з Ангелою Меркель.

Починаючи з 2014 року, Берлін став одним з активних учасників переговорів задля врегулювання ситуації на Донбасі. Позиція Меркель багато в чому визначила і ставлення європейців до Володимира Путіна й до того, що відбувається на сході України. Так, Німеччина та Україна зараз мають різні погляди на будівництво газопроводу «Північний потік-2». Але щодо іншого, то позиції Києва і Берліна збігаються.

Оголошений відхід Ангели Меркель з поcади канцлера ФРН в 2021 році може позбавити Україну найвірнішого її захисника на міжнародній арені. Попереду ще три роки. Німеччина хоче бачити Україну прогнозованим партнером і таким, що активно розвивається. Так, можливо, що з відходом Меркель зникнуть теплі відносини між керівниками двох країн. Але майбутнє відносин між Німеччиною й Україною багато в чому залежить від Києва.

Українські політики мають нарешті зрозуміти, що мало бути ворогом Путіна. Треба бути ще й патріотом своєї країни. Не на словах, а на ділі проводити реформи в державі, боротися з корупцією та відповідати на виклики суспільства. Якщо всього цього не буде, то Україні навряд чи хтось допоможе, в тому числі і Меркель. Схоже, це і намагалася донести канцлерка ФРН у Києві на зустрічі з президентом, урядом і лідерами парламентських фракцій.