Арахамія і «універсальні міністри»

Давид Арахамія, розповідаючи про те, як проходив нині відбір кандидатів у нові міністри каже, що основним критерієм була готовність претендента протягом трьох місяців, забувши про особисте, працювати цілодобово. Мовляв, дехто з претендентів, почувши про таке, одразу пішов.

Як до таких заяв ставитись?

По-перше, депутат Арахамія очевидно збрехав: ну, не було там й близько стільки кандидатур, щоби набралися цифри, достатні для такої статистики!

А по-друге, сам «головний критерій»… Може, в ситуації, що в ній опинилася Україна, яка двічі на місяць(!) міняє ключових міністрів, затребувані, все ж таки, якісь «головніші» якості? Скажімо, професійна та управлінська компетентність, або ж ділова та моральна репутація?

…Мабуть, Арахамія думає, що подібні беззмістовні словеса сподобаються 73 процентам? Ну, навіть вони, схоже, на спам уже не реагують. Але знову й знову пре з нашої влади гнійний популізм! І нічого з цією бідою зробити ми не можемо.

Хіба що запропонувати Арахамії та його колегам призначати на кожну посаду по три «співміністри», і щоб вони, як вахтери, дисципліновано чергували у відомстві за принципом «доба через троє».

От всім нам радості буде!