Макрон з Кевером слабують на жіночу хворобу? Ми знаємо, що з тим робити

Заяви французького президента Емануеля Макрона (щоб не дай Бог ніхто не думав принижувати Росію) і угорського спікера Ласло Кевера (що Зеленський – психічно хворий, бо про допомогу атакованій нелюдами Україні не просить, а вимагає її) – мають однакову, медичну природу.

Що це з ними? Істерія. Не буду казати, що їм обом уже треба до психіатра, але це однозначно стан психічного нездоров’я, хоча й спровокований різними чинниками.

У Макрона в основі страх і нерозуміння, що робити Європі «з тим путіним» – він мислить і діє в полоні європейської традиції боягузтва. Такий різновид істерії вражає політиків – європейських, переважно - доволі часто. Наприклад, Мюнхенська змова з Гітлером у 1938 році – була результатом нападу синхронної істерії (в політиці трапляється й таке) Чемберлена/Даладьє.

У Кевера – теж страх, але інший: треба щось сказати, бажано з присмаком хамства, відповідно до позиції його країни та партійного начальства, але він катастрофічно не знає, що саме. І тому дерев’яний, бездушний дурак (наполягаю саме не цьому слові, українське «дурень» – тут надто м’яко звучить) верзе те, на що здатний.

Чому я називаю всю оцю ганьбу істерією?

Вікіпедія: «Для істерії характерні демонстративні емоційні реакції (сльози, сміх, крики), судоми, параліч, ВТРАТА ЧУТЛИВОСТІ, ГЛУХОТА, СЛІПОТА, ПОТЬМАРЕННЯ СВІДОМОСТІ…». (Виділене мною). Напад істерії трапляється тоді, коли здається, що всі інші варіанти поведінки у людини вичерпані.

Взагалі-то, істерія – це жіноча патологія (сам термін медичний походить від латинського hysteria – матка), але як бачимо, і чоловіків, часом, вона не оминає, а політиків з підпорядкованими їм народами – й поготів. Це більш ніж небезпечно в сучасному світі з його швидкостями та засобами агресії.

І тому випадок з Макроном і Кевером так несподівано та яскраво ілюструє, наскільки європейській співдружності саме зараз потрібний – для виживання і гарантії майбутнього – багатонаціональний народ України. Бо ми Народ, який чітко бачить ціль, говорить про неї прямо, не боїться за неї битися і уміє, коли треба, гуртуватися попри все заради її досягнення.

Переможемо.