Повернення Саакашвілі - щеплення від розворотів нової влади у напрямку Росії

Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство. А що такого? Ну, проламувався той через український кордон з групою вітчизняних політичних беспрєдельщиків, мов, п’яниця до вже зачиненого магазу. Але ж до писаного закону і неписаних норм у нас від 21 травня відоме ставлення. Тобто тут і про спорідненість душ говорити можна… 

А втім, чесне слово – не хочеться й знати про мотиви президента, та й з Саакашвілі все ясно. Він домігся «справедливості», як він її собі уявляє і буде певний час кайфувати лише від такого усвідомлення. Але це буде недовго. І тут я би пропонував пошукати позитив у самому факті повернення Міхо.

По-перше, невідомо кого ненавидить Путін більше: Порошенка чи Саакашвілі. Так що повернення україно-грузинського «Карлсона з даху на Костьольній» - це щось на кшталт щеплення від надто різких розворотів чинної адміністрації у напрямку спроб «домовитися по-чесному» і миттю «закусити» це референдумом. Звісно, говорити про надійність такого захисту не випадає. Але хоч щось – це теж варто цінувати.

По-друге, Саакашвілі це такі собі «політичні дріжджі» - дуже скоро йому стане нудно почивати на лаврах «переможця Петрової сваволі», Міхо почне «давати поради» діючій адміністрації і дуже ображатиметься, коли їх ігноруватимуть. Так що у президента Зеленського ще буде нагода пошкодувати про скасування рішення свого попередника.

По-третє, у перше пришестя Саакашвілі в українське громадянство, зокрема, у бутність його главою Одеської ОДА, мабуть, не було в Україні в олігарха Коломойського безкомпроміснішого критика, навіть, принципового ворога. А це в ситуації, яка склалася нині в Україні, теж корисно.

А по-четверте, він ще у виборах візьме участь! Тобто, нудно не буде