рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Україні варто сформулювати свій план закінчення війни з Росією

    • Сергій Тихий

      Журналіст

    • Розсилка
    Україні варто сформулювати свій план закінчення війни з Росією

    Досі вже існувати в режимі лабораторної жаби, яка реагує на імпульс струму – скороченням м’язу

    …І знову ми обурюємося, ображаємося. «12 пунктів» зради хтось там написав, а тепер жонглює ними: то виставить на сайт Мюнхенської конференції з безпеки, то зніме звідти, то знову – виставить. А у нас – то приплине до серця чорна імла – то відлине – то знову… Погано. І нема тому ради.

    А все ж дуже просто: ми самі, свої пункти скласти не пробували? Як Україна уявляє собі закінчення війни по-українські? Тільки так, щоб і про перспективи реалізації такого плану подумати. Бо можна, звісно, написати по-справедливому - чотири пункти:

    1. Росія виводить свої війська та озброєння з Донбасу та Криму;
    2. Росія повертає Україні всіх полонених.
    3. Росія забирає з собою всіх зрадників та бандитів;
    4. Росія виплачує всі суми понесених Україною збитків.

    Так, ніхто, на жаль, крім нас, не погодиться? Ну, коли вже йдеться про компроміси, то які вони мають бути? Спільне з «ЛДНР» патрулювання кордону не пропонувати. Тим більше, що й не пропозиція це була – так потеревенив Зе-президент на якомусь там ланчі, щоб реакцію заміряти… І вже різночитання пішли: мовляв, він мав на увазі патрулювання території, а щодо кордону – то там лише українські прикордонники мають бути… А де, власне, українські пропозиції, придатні до розгляду та оцінки, оформлені хоча би так само, як ті ж сумнозвісні «12 пунктів»? Нинішня влада не може їх надати з «ментальних» причин, вони «совки і малороси»? То де опозиція? Не обов’язково парламентська – де РОК? Нема нічого…

    Нас особливо обурив 12-й пункт: як це «сусіди», тим більше Росія, братимуть участь у формулювання нашої нової національної ідентичності?! А ми, перепрошую, самі з нею визначилися? З тим, що це за люди такі, українці, в 21-му столітті, а не в першій половині 20-го…

    Але ж все це у нас є, якщо розібратися. Розумного і правильного написано і сказано на цю тему так багато, що левову частку вже й забуто! От і треба це якось спільно згадати, доповнити, узагальнити; тут і потрібна загальнонаціональна дискусія, щоб дійти згоди, хоча б у принциповому. Але ж її треба організувати не на словах, а на ділі, а щоб результати не були одразу поставлені ворогами під сумнів, вони мають бути публічно підтверджені національними авторитетами. І для цього, за нинішніх технологій, не обов’язково бути владою. А якщо так не зробити, всі ці життєво необхідні Україні істини й будуть залишатися жменькою інформаційного пилу, розсипаною у всесвіті Інтернету.

    Я про те, що досі вже існувати в режимі лабораторної жаби, яка реагує на імпульс струму – скороченням м’язу. Ініціативу на себе треба брати, а не ревти від образи після кожних «12 пунктів».

    Мабуть, для нинішньої України це задача №1.

    Джерело: Блог Сергія Тихого

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Леонід Ємець
    Леонід Ємець

    Народний депутат 7 і 8 скликань

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ