Тарас Марусик Експерт з мовних питань, журналіст, перекладач

«Зеленські чоловічки» відкрили мовний фронт

Головним «натхненником» засування палиць у колеса нового мовного закону є – і це вже ні для кого не секрет – Росія

«Закон про мову потрібно скасувати і ухвалити нормальний закон. Це перший крок для скасування війни… Ми сподіваємося, що через два роки російський ринок для нас відкриється… найбільший удар політика українізації завдала телерадіовиробництву. У Росії тисячі кінотеатрів, окрім Росії є Казахстан, Білорусь, всі пострадянські країни… Квоти і заборони – це погано. Будь-які. Це суперечить Конституції України... Квоти – це не розвиток, це придушення мови».

Наведена цитата – з найсвіжішого інтерв’ю співвласника «Кварталу-95» Бориса Шефіра. Він не лише партнер Володимира Зеленського, але й рідний брат першого помічника президента України.

Реакція голови Верховної Ради Андрія Парубія, який упродовж кількох останніх місяців «диригував» розглядом мовного закону, на словесну спробу скасувати його була наскільки своєчасною, настільки ж різкою: «…український народ цього вам не дозволить, земля під вами буде горіти...».

На президентському сайті – досі жодної реакції. З’явилася тільки відповідь «безіменної» прес-служби АП на запит BBC News Україна: «Він висловив виключно власну думку. Ця думка не збігається з позицією президента України Володимира Зеленського та Адміністрації президента».

В останній тиждень весни розпочався новий наступ на українську мову і Конституцію України. Цей наступ очолив Зеленський-«Голобородько», який на Українському форумі інтернет-діячів «iForum 2019» 23 травня 2019 виступив російською мовою. Таке свідоме нехтування статусом української мови і статусом гаранта Конституції викликало обурення в суспільстві, а дотепники навіть створили «Зеленсько-український словник» найяскравіших виразів президента України, наприклад: «у вас всех мозгов больше, чем у меня – я маю за честь говорити перед такими висококласними спеціалістами, як ви».

До речі, правозахисник Сергій Мельничук звернувся до Верховгого суду України з проханнм визнати протиправним цей виступ недержавною мовою, а також «зобов’язати президента України Володимира Зеленського утриматися від спілкування недержаною мовою на всій території України при здійсненні повноважень президента України».

Напередодні другого туру президентських виборів Володимир Зеленський дав розлоге інтерв’ю, в якому він «розкрився», зазначивши, що треба глибоко вивчити мовний закон і дізнатися думку громади. Зокрема, він сказав таке: «У нас реально велика кількість людей розмовляє російською. Не можна у них забрати російськомовне телебачення… Хтось, в той час, поки ви ухвалюєте закон, якісь купки людей розповідають: «Ви знаєте, що там за закон? Ви знаєте, що вам всім не можна буде говорити російською або татарською, чи польською, десь на Закарпатті угорською». Ніхто нічого не пояснює… Розумієте, тут велике питання з цими квотами. Ніхто скасовувати квоти не буде, але є регулювання...»

В день ухвалення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Володимир Зеленський заявив, що після вступу на посаду має намір зробити «ретельний аналіз» закону, щоб «пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень президента України i в інтересах громадян».

Того ж дня з’явилася інформація про зміни імені у Facebook з «Владимир Зеленский» на «Володимир Зеленський». Така собі фасадна реакція.

Мовну лінію фронту головний «зеленський чоловічок» продовжив під час інавгурації 20 травня. Він свідомо кілька разів переходив на російську мову, а на зауваження відреагував риторикою попереднього президента Петра Порошенка 2014 року про українськомовних і російськомовних вояків на Сході. При цьому саме лише порушення питання про мову виступу він потрактував як розкол країни.

Команда «зеленських чоловічків»

Борис Шефір – не виняток у компанії «зеленських чоловічків». Один із речників Володимира Зеленського, а віднедавна перший номер списку партії «Слуга народу» на позачергових парламентських виборах Дмитро Разумковнаголошував, що принципово розмовляє російською мовою. Напередодні першого туру він зробив доволі скандальну заяву, запропонувавши винести за дужки мову (в одній низці з вірою, територією (!), якимись історичними лідерами). І повторив, ще до Зеленського, риторику Порошенка 2014 року: «Хлопці на фронті, на Сході розмовляють різними мовами. Не лише українською і російською. Хтось грузинською, а хтось англійською. Патріотизм не виміряти мовою».

Інший член команди Зеленського на президентських виборах, Олександр Мережко, відомий своїми одіозними міркуваннями не лише про українську мову. Наведу одну цитату: «Прихильник українського націоналізму сприймає мову не просто як засіб комунікації, а як якусь особливу метафізичну сутність, що стоїть над людиною і вимагає поклоніння. В такому вигляді українська мова як мова державна стає інструментом репресії по відношенню до тих, хто розмовляє і думає за допомогою російської чи іншої мови, що неминуче підриває стабільність українського суспільства і веде до взаємного озлоблення… ефективно вирішити мовну проблему в Україні і виправити викликані нею соціальні протиріччя міг простий принцип: чиновник повинен розмовляти мовою платника податків».

Дві сусідні обласні ради з полярними зверненнями

Сайт Закарпатської обласної ради повідомляє, що 23 травня депутати схвалили «Звернення» до Президента України щодо спрямування Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» на розгляд до Конституційного суду України. Проте самого документа на сайті немає. При спробі його відкрити вискакувала відповідь «Помилка 404».

28 травня депутати Львівської обласної ради одноголосно підтримали «Звернення» до Володимира Зеленського щодо недопущення ігнорування статусу державної мови та використання її у його публічній діяльності: «Ми… вважаємо, що президент воюючої держави зобов’язаний повністю виключити російську мову із власного вживання у публічних сферах суспільного життя, як офіційну мову Росії – держави-агресора».

Попутники і «натхненники»

Головним «натхненником» засування палиць у колеса нового мовного закону є – і це вже ні для кого не секрет – Росія, яка спробувала протиснути його розгляд на Раді безпеки ООН. Цю спробу український дипломат назвав «черговим актом абсурду», який, врешті-решт, завершився для держави-агресора ганьбою.

Світова рада Русинів синхронізувала своє засідання з російською ініціативою в ООН. 18 травня учасники засідання вирішили написати лист протесту в Раду Європи і словацькому депутатові в Європарламенті через те, що мовний закон, на «їхню» думку, «дискримінує мови національних меншин».

З викладеного випливає, що спроби скасувати або переписати мовний закон будуть. Це може статися після парламентських виборів, на яких «зеленські чоловічки» планують створити більшість, самостійно або з чоловічками іншого кольору, але не відразу. «Венеційська комісія» проаналізує мовний закон та мала б оприлюднити свої висновки до кінця року.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: