Колонія чи провінція? Чому українцям важливо знати різинцю

Я вже, здається, писав, що терпіти не можу вжиток щодо України слова «колонія» чи «колоніальний дискурс». Бо вважаю його аплікативним переносом модного, але невідповідного, слівця з західної політики ідентичності.

Україна не була колонією. Україна була провінцією. Це дві принципово різні стани, хоча обидва вкрай негативні.

Колонія – це коли умовно цивілізовані гаврики прибувають на землі умовно диких та засновують там своє поселення. Грецька колонія на землях тавроскіфів Херсонес. Римська колонія на землях германців Кьольн (власне, сама назва міста походить від слова «колонія»). Голандська колонія на землях індіанців Новий Амстердам, пізніше – британська колонія Новий Йорк. Колонія – це форпост цивілізації на диких землях. Українські колонії (себто, колонії, де українці складали «цивілізовану» частину) теж існували – «клини» називалися. Певні риси колонії були навіть у Січей. Навіть Кубань (Малиновий Клин) – це формально російська, але етнічно та культурно українська колонія на колишніх адигських та убухських землях.

У колонії цивілізовані гаврики, що знають писемність та кам'яне будівництво, живуть окремо, за великими стінами з гарматами по периметру, а навколо них вовки гадять та люди, що надають перевагу родоплемінному устрою, бігають. Дуже важливо – колоніалісти цих людей не асимілюють. Вони їх експлуатують чи проганяють. Так, можуть спробувати заявити, що хочуть підняти їх на новий рівень розвитку (типу енком'єнда). Але голандський губернатор не буде пояснювати індіанцям, що вони один народ, чи давати їм громадянство. Рівно навпаки, він зробить усе, щоб підкреслити, що вони різні види.

Інша справа – провінція. Це коли якась імперія починає розширятися та підкорювати народи співставного культурного рівня за межею метрополії, асимілюючи їх. Наприклад, римська провінція Юдея чи римська провінція Ахея. Чи Шотландія в статусі де-факто англійської провінції.

Загроза колоніалізму – фактичне пригнічення. Тебе не вважають за людину, ти дикун, напівзвір, на тобі пахати можна.

Загроза провінціального статусу – культурне пригнічення. Тебе якраз вважають за людину, але доводять тобі, що твої національні та культурні відмінності або взагалі не існують, або є чимось таким, що краще буде відразу відкинути – вони є твоєю вадою, але її легко виправити.

Це різні підходи, в деяких аспектах просто взаємовиключні, і різні загрози.

Відповідно, деколонізація та депровінціалізація – це зовсім різні процеси, що здійснюються за відмінними стратегіями. Плутати, бо так звучить красивше, майже як в американському дискурсі – дуже зайве. Потім ще боком вилізе.