Декомунізація аптечки: що точно не врятує вам життя

Декомунізація трапилася по всій Україні, почавшись хвилею ленінопадів, заборонами комуністичної символіки та перейменуванням вулиць. Але залишки «совєччини» продовжують існувати в житті багатьох українців. І навіть ближче, ніж це може здаватися на перший погляд, – в домашній аптечці.

Зазирніть туди, як дочитаєте цей допис, чи заплануйте ревізію аптечки найближчим часом. Там можуть залежатися застарілі, неефективні, а часом й небезпечні препарати, яким давно не місце в аптечці сучасної людини.

Оголошуємо проведення декомунізації аптечки. Що звідти варто прибрати?

Гірчичники

Вони не допоможуть «прогріти» організм, «вигнати» хворобу, легше дихати чи менше кашляти. Адекватних наукових доказів таких ефектів гірчичників не існує. Однак є докази опіків, які вони можуть залишити на шкірі. Тому краще гірчицю використовувати за призначенням, вживаючи в їжу. Інші способи – це марне витрачання часу та зусиль, що може ще й нашкодити здоров’ю.

Оксолінову мазь

Нею радять мастити в носі і навколо, аби захиститися від застуди та грипу. Начебто мазь має противірусну дію і зможе якимось чином зупинити проникнення збудників хвороби в організм. Лише наукових обґрунтувань такої дії немає. Як насправді діє мазь? Блокує носовий хід, ускладнює дихання та заважає слизовій оболонці очиститися від часточок пилу, диму чи тих самих збудників респіраторних інфекцій, що є дійсно необхідною захисною функцією.

Йод та зеленку

В багатьох випадках рану чи поріз, якщо вони неглибокі, можна просто очистити водою, без заливання її йодом та зеленкою. Крім цього, є більш безпечні та сучасні засоби (в тому числі з їхнім вмістом), які не програють в ефективності та щонайменше не викликають подразнень, болю, неприємних відчуттів та не залишають кольорових міток на шкірі.

Перекис водню

Те, що рану можна залити перекисом водню та це допоможе їй швидко і краще загоїтися, – міф. Це підтверджують наявні наукові дані про це, точніше їхня відсутність. Перекис водню може бути ефективним для механічного очищення рани. Але це ж саме можна зробити, промивши рану водою. Чим тоді замінити перекис.

Мазь Вишневського (чи бальзамічний лінімент за Вишневським)

Напевно, найбільш відома за характерним запахом, який не забувається ніколи. Навіть якщо мазь доводилося використовувати лише раз ви житті.

Мазь була винайдена у 1927 (!) році совєцьким лікарем-хірургом Вишневським та широко застосовувалася для лікування ран, опіків, виразок шкіри та нагноєнь у воєнні часи. По суті тому, що інших кращих засобів на той час не було. Потім ця мазь «мігрувала» у лікарні та цивільні аптечки, передусім через те, що вважали, що вона допомагає «витягувати гній».

Склад мазі – березовий дьоготь та ксероформ (речовина, яка має начебто антисептичну дію, яку не доведено). Під час нанесення мазі на рану чи нагноєння, вона покриває його шаром плівки, яка не дає волозі випаровуватися, тому нагріває це місце. Це не просто не дає жодного лікувального ефекту, а навпаки може викликати низку ускладнень – нагрівання тканин сприяє росту та розмноженню бактерій, тому невеликий поріз може перетворитися на більш небезпечну рану з нагноєнням. Жоден лікар, який керується принципами доказової медицини, вам її не порадить.

Мазь застосовують лише в країнах, які були окуповані Совєтами. При цьому жодних наукових досліджень її ефективності не існує. Просто приберіть цю мазь з аптечки та ніколи її не купуйте.

Мазь «Звьоздочку»

Дуже часто, коли препарат має в складі натуральні інгредієнти, люди вважають, що це завжди краще, ніж якась «хімія». Тому використовують такі ліки без жодних думок про побічні дії чи їхню ефективність, бо начебто «не завадить». Це хибна думка. В'єтнамська мазь «Звьоздочка» (є ще олівець для інгаляцій та рідкий бальзам) – яскравий цьому приклад. До її складу входять ментол і ефірна олія м’яти, евкаліптова олія, камфора, гвоздичне масло, парафін, бджолиний віск, вазелін та інші. 

Найчастіше мазь використовують для лікування нежиті чи щоб не підхопити віруси, тож щедро змазують ніс всередині і навколо нього. Часто нанесення мазі викликає біль, почервоніння, алергічну реакцію як чхання та подразнення нервових закінчень. Саме це може давати тимчасове полегшення нежитю, відчуття, наче «пробило» ніс. Але жодного стосунку власне до лікування нежитю чи захисту від вірусів мазь не має. Навпаки – якщо намазати нею в носі, буде так само, як з оксоліновою, – мазь заважатиме очищенню слизової носа та сприятиме налипанню часточок пилу, диму та збудників респіраторних інфекцій. На додачу до цього ніс буде сильно пекти та свербіти.

Мумійо

Це природний продукт чорно-коричневого кольору, походження якого достеменно не з’ясоване. Одна з версій – це скам’янілі екскременти кажанів та гризунів, які мешкають в гірських печерах, тому й родовища мумійо знаходяться в різних горах – Гімалаях, Кавказі, Алтаї та інших. З цієї речовини роблять все – таблетки, харчові добавки, супозиторії, маски, компреси, додають в мед тощо.

В Україні зареєстрований препарат з цією діючою речовиною у формі ректального супозиторія з довжелезним списком показань до застосування – лікування парапроктитів, геморою і тріщин прямої кишки, у разі стресу, при переломах кісток чи при пригніченні імунітету та кровотворної функції у дітей і хворих після зовнішнього і внутрішнього опромінення (!) Очевидно, що наукового підґрунтя дії мумійо у цих випадках не існує, бо немає жодних клінічних випробувань, які б підтвердили ту чи іншу його дію. Якщо для когось й це не аргумент, то хоча б варто подумати про те, що в екскрементах тварин (що б вони не споживали в їжу) не може бути жодних корисних, тим паче лікувальних речовин для здоров’я.

Щоби жодна срака та недоказові методи лікування чи профілактики хвороб не проникли у вашу аптечку та життя – пам’ятайте про Здоровий Глузд. Він допоможе прокачати критичне мислення, навчить керуватися фактами, підкаже, де шукати інформацію про здоров’я, що підтверджена наукою, допоможе довіритися доказовій медицині та зрештою повністю викинути совок.

Наш Здоровий Глузд трощить багато совкових міфів – не лише про перекис водню й оксолінову мазь, а й про електрофорез, флюорографію та низку неіснуючих діагнозів.