Коли Україна матиме вільну економіку?

Поки ви спали, в США сталася важлива подія. Ні, я не про виступ Байдена, я про інше. Heritage Foundation опубліковав оновлений світовий рейтинг економічної свободи за підсумками минулого року.

Україна впала на три позиції з 127 на 130 місце, втративши 2,1 бали з тих 56,2, що в нас були. Ми би впали значно сильніше, але минулого року чимало африканських країн, з якими ми сусідимо у світовому рейтингу, впали так само.

Це закономірні й жахливі наслідки панування в Україні соціалістів та дирижистів (ліваків та прихильників максимального втручання держави в економіку) вкупі зі слугами олігархів-феодалів.

Найближчими днями ще будемо все детально аналізувати, але я дуже радію за Естонію, якій вдалося прорватися у вищу лігу – у список повністю вільних економік.

Одразу зауважу: економічна свобода – це не про низькі податки. У топ-30 найбільш вільних економік є чимало країн із дуже високими податками (наприклад, скандинавські). Економічна свобода – це про відсутність дурних обмежень для бізнесу, про рівні можливості й відсутність привілеїв та фаворитів, про невтручання держави, про прозорість податкової системи, про верховенство права, про обмеження волюнтаризму бюрократів, про засадничу некорупційність всіх систем (не про боротьбу з корупціонерами, а про відсутність поля для корупції), про обмеження монополій, про мінімальну кількість державних підприємств... я можу продовжувати, але сподіваюся, вже зрозуміло.

І ще зауважу – зараз знайдуться такі, що скажуть: ми не віримо цим рейтингам, вони упереджені, а насправді у нас все гаразд. Відповім: порахуйте гроші у власній кишені, спитайте себе, чому так мало і чи могло би бути більше, і знайдіть відповідь на графіку кореляції середньодушового доходу з економічною свободою. Ваш власний гаманець вас не обмане.

Хочете зрозуміти, чому Росія напала на Україну, – одна з можливих відповідей знаходиться на карті. За тридцять років ми не спромоглися запровадити економічну свободу – а значить, залишилися бідною країною зі слабким урядуванням, яка не може дозволити собі ні великого оборонного бюджету, ні великих витрат на освіту і культуру, яка наповнена монополіями та корумпованими елітами, отже – ризикує стати легкою здобиччю агресора.

Україна минулого року була останньою в Європі. Нині ми передостанні – Білорусь сильно впала. Але це не тішить.