Вадим Денисенко Директор Українського інституту майбутнього

Навіщо Путін приміряє образ Петра Першого?

Путін завжди дуже уважно і скрупульозно ставився до історичних алюзій
фото з відкритих джерел

Петра називали «царем-антихристом». Путін теж знищив самостійну російську церкву

22 роки Путін жив в парадигмі відтворення образів Івана Грозного та Йосипа Сталіна. І ось, несподівано для всіх і, можливо, навіть для себе самого, він став примірялися до образу Петра.

Багато хто може сказати: навіщо взагалі надавати цьому якесь значення. Але, на жаль, ми маємо вивчати і розуміти ворога. Путін завжди дуже уважно і скрупульозно ставився до історичних алюзій, особливо в питаннях його власного іміджу, попри всю міфологізованість і антиісторичнісиь свого мислення. А тому поворот до Петра – це не просто метафора. Це зміна, в тому числі і структури мислення.

Зразу скажу, що в питаннях України для нього нічого не зміниться. Образ Петра І змінює перш за все його ставлення до церковного питання. І перші структурні зміни ми вже бачимо: патріархія перестала для нього існувати, як незалежний чи хоча б формально незалежний центр впливу. РПЦ розглядається виключно як філіал ФСБ. Путін, звичайно, формально не може створити монастирський приказ чи ліквідувати парютріархію. Але ми маємо чітко зрозуміти: в 2022 році РПЦ остаточно втратила свою самостійність (в 2014 році патріарх мав можливість петляти і мовчати про війну і, навіть формально не прибрав кримські єпархії з управління УПЦ МП).

На цьому фоні постає питання системи управління в РПЦ взагалі і їхні взаємозв‘язки з УПЦ МП. Вже зараз ми можемо впевнено говорити, що патріарх перетворився на формальну фігуру, яка все менше впливає на процеси в Патріархії. Якщо ми вже беремо аналогії з петровською епохою, то Кирило зараз – це такий собі Стефан Яворський, який прогнувся під Царя, має дивну посаду екзарха, але ні на що не впливає, бо немає доступу до царя. В такій іпостасі Кирило може прожити і наступні 10 років, і може просто зникнути з лиця землі за пару тижнів. Все залежить від того, чи наробить він помилок чи ні (помилки прорахувати неможливо, бо їх визначає сам цар). Хоча, з великою долею імовірності, можна спрогнозувати, що до кінця війни Кирила формально ніхто чіпати не буде.

При Путіні є свій Феофан Прокопович – це керівник Псковської єпархії Тихон Шовкунов. Людина впливова в церковних колах, але його впливовість визначається не авторитетом чи набожністю, а саме доступом до царя і оточення царя. Хоча, на відміну від Прокоповича, Шовкунова відправили у Псков і Путін особливо не втрутився в цю ситуацію.

Говорячи про російське православ‘я сьогодні, ми маємо зрозуміти одну важливу річ: система остаточно втратила самостійність в ідеологічній сфері, але все ще зберігає певні можливості в самостійній організації тих чи інших процесів (ну є певні групи впливу, які граються в організаційну (читай фінансову) незалежність.

Майбутнє Кирила залежить виключно від того, чи захоче його міняти Путін. Поки, схоже на те, що що Кирила просто підвісили і шукають йому заміну. А Кирило, ради збереження життя боїться зробити бодай мінімальні самостійні кроки.

Розвиток ситуаціі буде йти виключно за одним сценарієм: ФСБ буде створювати більшість в Синоді для того, щоб потім поставити на нового патріарха, яким може бути Шовкунов чи будь-хто інший (зараз це не принципово, єдиний критерій для нового патріарха – стати не стільки патріархом, скільки обер-прокурором при ФСБ, виходячи з імперської термінології). Путін дозрів до неформального знищення Патріархії як такої і процеси, де-факто, запущені.

Щодо УПЦ МП, то тут дана певна часова відтяжка, українські ієрархи отримали певний часовий люфт, який закінчиться відразу після закінчення бойових дій. Судячи з усього, українські ієрархи все ще сподіваються, що їм вдасться петляти після війни і продовжувати гратися в самостійність. Це явно неприйнятно для нового уявлення про церкву і, очевидно, Росія буде переглядати всю цю систему в сторону різкого закручування гайок.

І останнє. Ми тут в Україні, маємо всім адептам РПЦ нагадувати, що Петро І, в народній міфології був не тим, хто прорубав вікно в Європу, а тим кого називали «царем-антихристом». Власне про це мають масово виходити матеріали та статті, щоб всі розуміли: Путін остаточно став на шлях антихриста. Він нищить патріархію і замінює її на свій аналог «всепьянейшего собора». На жаль, нам сильно не вистачає матеріалів саме про це.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: