Мінерально-сировинна рента: між олігархами та громадами

    • Василь Голян

      Економіст

    • Розсилка
    Мінерально-сировинна рента: між олігархами та громадами

    Загальносвітовою практикою є формування Фондів майбутнього та Фондів стратегічного розвитку за рахунок ренти, яка сплачується при видобутку корисних копалин, в першу чергу, викопних вуглеводнів.

    Та не всі країни мають великі запаси вуглеводневої сировини і, більше того, окремі з них змушені імпортувати значні обсяги енергоносіїв, щоб задовольнити потреби промислового комплексу.

    Для такої групи країн, сюди можна віднести і Україну, рентна плата за користування надрами для видобутку корисних копалин (мінерально-сировинна рента) не є вирішальним чинником соціально-економічного піднесення, але для окремих територій та громад вона може стати дієвим каталізатором модернізації соціальної та виробничої інфраструктури. Забезпечення позитивного впливу рентної плати за видобуток корисних копалин на розвиток громад стане можливим, коли значна її частка осідатиме в місцевих бюджетах.

    Згідно з законом №1793-VIII «Про внесення змін в Бюджетний кодекс України відносно зарахування рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу і газового конденсату», який вступив в дію з січня 2018 року, 5% рентної плати за видобуток вуглеводнів буде спрямовуватися у місцеві бюджети.

    Основними складовими надходжень природно-ресурсної ренти до Зведеного бюджету України у 2017 р. є рентні платежі за користування надрами для видобування природного газу та нафти, питома вага яких відповідно становить 73,5% та 10,5%. Рентна плата за видобування корисних копалин загальнодержавного значення складає 8,9%; рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату – 6,8%; рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення – 0,2%.


    Розрахунки European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України
    Розрахунки European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України

    Зарахування 5% рентної плати за видобуток вуглеводнів до місцевих бюджетів на територіях концентрації даної складової мінерально-сировинного потенціалу сприятиме зміцненню фіскальної спроможності громад базового рівня. Тим більше, що прикметною рисою фіскального регулювання надрокористування в Україні є надмірно звужена база стягнення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення.



    У структурі надходжень рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів питома вага рентної плати за користування надрами місцевого значення становить всього 8,1%, натомість частка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення складає 90,8%. Рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, становить 1,1%; інші складові надходжень рентної плати до місцевих бюджетів – 0,04%.

    Із введенням змін стосовно розподілу рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та нафти, згідно яких 5% рентної плати за видобуток вуглеводнів буде спрямовуватися у місцеві бюджети, у 2018 р. слід очікувати зрушень в структурі надходжень рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів.


    Розрахунки European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України
    Розрахунки European Analytical Centre за даними Державної казначейської служби України

     

    Тому варто було б паралельно із зарахуванням частини ренти за видобуток вуглеводнів до місцевих бюджетів удосконалити процес адміністрування рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин місцевого значення, оскільки в цій царині тіньова складова продовжує позбавляти громади, особливо сільські, додаткових надходжень.

    Підвищення частки відрахувань мінерально-сировинної ренти в бюджети територіальних громад стимулюватиме місцеве самоврядування до наведення порядку у надрокористуванні і поступового усунення синдрому олігархічного свавілля стосовно використання корисних копалин.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Ігор Романенко
    Ігор Романенко

    Екс-заступник голови Генштабу ЗСУ

    Дмитро Тимчук
    Дмитро Тимчук

    Народний депутат України (Народний фронт)

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ