Янукович використовує Кравчука?

У надрах президентської адміністрації запровадилась нова тактика. Потрібно будь-якою ціною перекласти усі проблеми на голови колишніх критиків Президента і уміло зманіпулювати процесом. Кажуть, відповідальним за цей напрямок призначено досвідченого політконсультанта Юрія Левенця.

Дійсно, Адміністрації Президента можна аплодувати! Прес-секретарем президента призначено журналістку, яка працювала в опозиційному виданні і навіть долучилася до руху «Стоп-цензурі», а колишнього Президента, який рік критикував дії Януковича, задіяно у констутиційному процесі.

Випадок з Леонідом Макаровичем Кравчуком – взагалі символічний. Запросивши до співпраці першого Президента і навісивши на нього відповідальність за скликання, дієвість та результат діяльності Конституційної Асамблеї, яка має напрацювати новий варіант Конституції, Адміністрація Януковича убила зразу кількох зайців:

По-перше, вдалося відірвати Леоніда Макаровича від Юлії Тимошенко, таким чином відібравши у неї чи не найавторитетнішого «адвоката».

По-друге, публічними заявами було нейтралізовано закиди європейських інституцій про недосконалість і незбалансованість української Конституції.

І найголовніше – третє – Янукович і його команда ніби вигородили себе з процесу підготовки нової Конституції, знявши тим самим закиди про своє можливе зацікавлення у написанні/переписуванні окремих норм Основного Закону.

При цьому Янукович учинив досить мудро (можна це назвати також словами – хитро, технологічно) – адже, виходячи з тексту Указу, не він сам ініціював процес конституційних змін, а ніби пішов назустріч ініціативам самого Леоніда Макаровича. Указ так і сформульовано - «Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної Асамблеї», а не «Про створення Конституційної Асамблеї». Найцікавішими є перші два пункти:

«Ураховуючи необхідність підготовки пропозицій щодо вдосконалення конституційного регулювання відносин, з метою забезпечення максимальної транспарентності, загальнодоступності, демократичності та деполітизації цього процесу, невтручання у нього суб'єктів владних повноважень, а також започаткування широкого обговорення конституційних ініціатив, залучення до нього громадськості, вчених, міжнародного експертного середовища постановляю:

1. Підтримати ініціативу Кравчука Леоніда Макаровича – Президента України у 1991 – 1994 роках щодо створення Конституційної Асамблеї для підготовки змін до Конституції України.

2. Узяти до відома, що для напрацювання пропозицій щодо механізму створення і діяльності Конституційної Асамблеї, визначення засад, алгоритму та етапів її роботи, а також аналізу концепцій реформування Конституції України сформовано Президентом України у 1991 – 1994 роках Л.Кравчуком Науково-експертну групу з підготовки Конституційної Асамблеї.»

Призначення Кравчука координатором Асамблеї миттєво вирішило усі передбачені Банковою сценарії. Уже через тиждень Президент Кравчук заявив наступне: «Кравчук не може бути в опозиції до влади. Президент України, я переконаний у тому, маючи конституційні повноваження, має думати завжди про Україну. І якщо є влада, Кравчука можна стати осторонь і дивитися, як влада робить добре або погано, відвідувати телешоу і говорити про владу або добре, або погано. Але нічого не робити для цього… Якщо я сьогодні можу через Президента, через прем’єра, через Верховну Раду, через будь-кого, хто має важелі управління, вплинути, щоб зробити краще, то я піду і буду робити, щоб було краще».

Ще через кілька днів Кравчук скаже, що Янукович вважає роботу над новою редакцією Конституції апогеєм оголошених ним реформ.

Чи не стане Кравчук прикриттям конституційних декорацій? Чи не буде він втягнутий в авантюру, в разі провалу якої на нього ж і повісять «усіх собак»? Питання риторичні.

Якщо вірити уже заявам, які пролунали, Конституційна асамблея має вийти на якесь рішення до 2013 року. Це якраз буде той час, коли команда Януковича має зрозуміти, у якому форматі їй буде найлегше зберегти владу. Не виключено, що можуть навіть повернутися до виборів Президента в парламенті – хоча при нинішніх повноваженнях глави держави це важко уявити. Парламент може вибирати президента зазвичай тоді, коли країна стає парламентською республікою, де Рада є ключовим політичним гравцем, а повноваження президента обмежені.

«Я наберуся сміливості сказати, думаю, що розглядати цей проект вже буде нова Верховна Рада. Подивимося, але швидше за все, та Верховна Рада, яка буде обрана в 2012-му році», - сказав Кравчук.

Поки ж АП готується до парламентських виборів, адже більшість в Раді ніколи не зайва. Хто його знає, як краще буде ухвалювати зміни до Конституції – у парламенті чи на всеукраїнському референдумі. Як стверджують наші джерела, Партія регіонів уже розписала мажоритарні округи і готує виборчі плацдарми.