рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Асиметрія. Як знайти шлях до польсько-українського порозуміння

    • Володимир В`ятрович

      Народний депутат

    •  glavcom.ua
    • Розсилка
    Польсько-українські стосунки - Асиметрія. Як знайти шлях до польсько-українського порозуміння
    Польсько-українські стосунки

    Свого часу Блаженний Гузар говорив: «Ми ніколи не знаємо, чиїми вустами промовляє Бог»

    Досліджуючи історію польсько-українських стосунків ХХ століття, зокрема найкривавіших сторінок, я пишу про симетрію. Страшну симетрію наших відносин, яка з кожним проявом збільшення тиску з однієї чи іншої сторони відгукувалася симетричними діями візаві. Цей ефект кривавого доміно призвів до того, що обидва наші народи мають серед себе людей, котрі зважилися і вчинили злочини. Проти свободи, проти віри, проти життя інших.

    Є інша сторона медалі – попри все, були люди, які не втратили людськості в нелюдяний час. Руку подавали одне одному не лише звичайні українці і поляки, а й лідери наших антагоністичних рухів. Вибачення і прощення за перших, продовження справи других – це те, на чому базувався багатолітній процес порозуміння.

    Просимо прощення і пробачаємо – християнська, громадянська та геополітична формула побудови партнерства.

    Сьогодні, впровадивши у дію кримінальне покарання за висловлені вголос думки щодо нашого минулого, в якому – нагадую – брали участь обидва наші народи, президент Польщі недбало поставив крапку в довготривалому процесі порозуміння. Бо ж немає порозуміння без розуміння, а розуміння без чути сказане.

    Право висловлюватися забрали не в українців, хоч ми справедливо обурені, в тому числі потенційною «транснаціональністю» санкцій, впроваджених польським законодавцем. Але сьогодні українці – не національна меншина, не поневолена нація, а – суверенна держава, яка, певен, зможе захистити свободу слова та людські права своїх громадян.

    Право вільно думати і говорити забрано у польських громадян. Уряд Польщі необачно гадає, що може змайструвати з вільного польського люду «народну масу» за зразком, що болісно нагадує лекала комуністичного минулого.

    В цій непростій і загрозливій для стабільного добросусідства в центрі Європи ситуації я маю дві надії.

    Першу – на інтелектуальну відвагу поляків, на їхнє служіння місії – висловлюваній польськими повстанцями різних часів – боротьбі та захисті «нашої і вашої свободи».

    Другу надію покладаю на стриманість української сторони від запровадження симетричних кроків, таких простих і передбачуваних з першого погляду.

    В нагнітанні симетрії зла виграЄ і вИграє третя сторона.



    Певен, вказати на помилку та остерегти сусіда і партнера від необачних, навіть загрозливих дій, можна не опускаючись до аналогічного рівня.

    Україна зразка 2018 року – це держава, громадяни якої щогодини ціною власного життя захищають цінності свободи, європейські цінності, свободу Європи. Україна взяла перед собою, своїм народом і вільним світом зобов’язання «ніколи знову!» щодо спроб відтворення тоталітарних практик.

    Для цього ми не просто позбавилися візуальної присутності тоталітарної пропаганди, слідуючи Гавелівському імперативу – помітили її присутність і скинули із себе, своїх вулиць та міст, свого щодення та майбутнього.

    Україна повністю, без купюр і обмежень для будь-кого з усього світу відкрила всі архіви КГБ. Свідомо збільшуючи поле знання ВСІХ фактів про всіх учасників тих подій, тим самим зменшуючи простір незнання та маніпуляцій. Щоб – ніколи знову. Ніде.

    І в Польщі – в тому числі.

    Нині ситуація склалася таким чином, що в нашій частині Європи лідерство вільнодумства випало нам. Перебуваючи поміж авторитарним Російським агресором, авторитарним Білоруським ладом та неочікуваними, але системними спробами обмежити людські свободи з боку уряду Польщі, Україна повинна втримати цю високу планку. Показати приклад і подати руку допомоги кожному та кожній, хто підніме свій голос проти намагань забрати голос.

    Свого часу Блаженний Гузар говорив: «Ми ніколи не знаємо, чиїми вустами промовляє Бог». Тож маймо на увазі і промовляймо відповідально. Бо це право – думати і говорити вільно – дане нам ще з тих прадавніх часів. Кожному. Всюди.

    Джерело: Радіо Свобода

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Андрій Павловський
    Андрій Павловський

    Експерт з питань соціальної політики

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Марина Фарба
    Марина Фарба

    Мешканка Луганська

    Борислав Береза
    Борислав Береза

    Народний депутат 8 скликання

    Сергій Руденко
    Сергій Руденко

    Журналіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies