Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Асиметрія. Як знайти шлях до польсько-українського порозуміння

    • Володимир В`ятрович

      Історик, публіцист, громадський діяч

    • Розсилка
    Польсько-українські стосунки - Асиметрія. Як знайти шлях до польсько-українського порозуміння
    Польсько-українські стосунки

    Свого часу Блаженний Гузар говорив: «Ми ніколи не знаємо, чиїми вустами промовляє Бог»

    Досліджуючи історію польсько-українських стосунків ХХ століття, зокрема найкривавіших сторінок, я пишу про симетрію. Страшну симетрію наших відносин, яка з кожним проявом збільшення тиску з однієї чи іншої сторони відгукувалася симетричними діями візаві. Цей ефект кривавого доміно призвів до того, що обидва наші народи мають серед себе людей, котрі зважилися і вчинили злочини. Проти свободи, проти віри, проти життя інших.

    Є інша сторона медалі – попри все, були люди, які не втратили людськості в нелюдяний час. Руку подавали одне одному не лише звичайні українці і поляки, а й лідери наших антагоністичних рухів. Вибачення і прощення за перших, продовження справи других – це те, на чому базувався багатолітній процес порозуміння.

    Просимо прощення і пробачаємо – християнська, громадянська та геополітична формула побудови партнерства.

    Сьогодні, впровадивши у дію кримінальне покарання за висловлені вголос думки щодо нашого минулого, в якому – нагадую – брали участь обидва наші народи, президент Польщі недбало поставив крапку в довготривалому процесі порозуміння. Бо ж немає порозуміння без розуміння, а розуміння без чути сказане.

    Право висловлюватися забрали не в українців, хоч ми справедливо обурені, в тому числі потенційною «транснаціональністю» санкцій, впроваджених польським законодавцем. Але сьогодні українці – не національна меншина, не поневолена нація, а – суверенна держава, яка, певен, зможе захистити свободу слова та людські права своїх громадян.

    Право вільно думати і говорити забрано у польських громадян. Уряд Польщі необачно гадає, що може змайструвати з вільного польського люду «народну масу» за зразком, що болісно нагадує лекала комуністичного минулого.

    В цій непростій і загрозливій для стабільного добросусідства в центрі Європи ситуації я маю дві надії.

    Першу – на інтелектуальну відвагу поляків, на їхнє служіння місії – висловлюваній польськими повстанцями різних часів – боротьбі та захисті «нашої і вашої свободи».

    Другу надію покладаю на стриманість української сторони від запровадження симетричних кроків, таких простих і передбачуваних з першого погляду.

    В нагнітанні симетрії зла виграЄ і вИграє третя сторона.



    Певен, вказати на помилку та остерегти сусіда і партнера від необачних, навіть загрозливих дій, можна не опускаючись до аналогічного рівня.

    Україна зразка 2018 року – це держава, громадяни якої щогодини ціною власного життя захищають цінності свободи, європейські цінності, свободу Європи. Україна взяла перед собою, своїм народом і вільним світом зобов’язання «ніколи знову!» щодо спроб відтворення тоталітарних практик.

    Для цього ми не просто позбавилися візуальної присутності тоталітарної пропаганди, слідуючи Гавелівському імперативу – помітили її присутність і скинули із себе, своїх вулиць та міст, свого щодення та майбутнього.

    Україна повністю, без купюр і обмежень для будь-кого з усього світу відкрила всі архіви КГБ. Свідомо збільшуючи поле знання ВСІХ фактів про всіх учасників тих подій, тим самим зменшуючи простір незнання та маніпуляцій. Щоб – ніколи знову. Ніде.

    І в Польщі – в тому числі.

    Нині ситуація склалася таким чином, що в нашій частині Європи лідерство вільнодумства випало нам. Перебуваючи поміж авторитарним Російським агресором, авторитарним Білоруським ладом та неочікуваними, але системними спробами обмежити людські свободи з боку уряду Польщі, Україна повинна втримати цю високу планку. Показати приклад і подати руку допомоги кожному та кожній, хто підніме свій голос проти намагань забрати голос.

    Свого часу Блаженний Гузар говорив: «Ми ніколи не знаємо, чиїми вустами промовляє Бог». Тож маймо на увазі і промовляймо відповідально. Бо це право – думати і говорити вільно – дане нам ще з тих прадавніх часів. Кожному. Всюди.

    Джерело: Радіо Свобода

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Павло Казарін
    Павло Казарін

    Журналіст

    Богдан Яременко
    Богдан Яременко

    Голова правління «Майдан Закордонних Справ»

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ