Навчити бути щасливими. П’ять принципів сучасної освіти

  • Юлія Гришина

    голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Вся система успішної освіти побудована так, щоб допомогти людині стати здоровою та щасливою - Навчити бути щасливими. П’ять принципів сучасної освіти
Вся система успішної освіти побудована так, щоб допомогти людині стати здоровою та щасливою
фото з відкритих джерел

Чому Фінляндія, Данія та Швейцарія очолюють Світовий рейтинг щастя, а Україна в ньому 110-а? Відповідь слід шукати у школі

«Знаєте, ми дуже багато уваги приділяємо освіті, інноваціям та науковим дослідженням. Все це й створює великі можливості для нашої країни. Високий рівень життя, ідеальні дороги, найзручніша в Європі залізниця – це результат особливого ставлення до освіти», – сказав мені один зі швейцарських урядовців, коли ми нещодавно з колегами відвідували Берн, Муртен та Фрібург.

Про те, як освіта зробила Швейцарію однією з найуспішніших та найщасливіших країн світу, я написала у своїй книзі «Знання, які змінюють світ». Також я проаналізувала досвід країн Північної Європи. Адже саме вони майже чверть століття постійно входять до першої десятки найщасливіших країн світу за версією глобального рейтингу World Happiness Report.

Водночас ці ж самі країни посідають високі позиції у рейтингу найуспішніших і ефективних систем освіти та в Індексі людського розвитку, що складає ООН. Він фіксує досягнення держав за трьома ключовими параметрами людського розвитку: рівень освіти, з якого випливає гідний рівень життя, а він, у свою чергу, забезпечує тривале і здорове життя.

Чому саме фіни, данці та швейцарці, які цьогоріч опинилися на перших трьох щаблях у рейтингу, щасливі? Бо їх цьому вчать! Починаючи з садочка та закінчуючи вишем. Вся система їхньої освіти побудована так, щоб допомогти людині стати здоровою, здатною навчатися протягом усього життя, а головне – щасливою.

Визнаними новаторками у цій сфері є Фінляндія, яка входить до десятки найщасливіших країн з 2013 року, та Естонія. Інші держави Північної Європи також сформували модель, що стала еталоном сучасного підходу до навчання. Якщо узагальнити, то її можна звести до п’яти головних принципів.

1. Релакс. Напружена людина у стресовому стані не може засвоювати нові знання. Тож у дітей не провокують стрес від процесу навчання, вони не бояться оцінок, тестів, контрольних робіт. Адже результати перевірки знань – це для вчителя, а не для виявлення найгіршого учня у класі. Добре відомий українським учням страх зробити помилку зникає, тому що тести пишуть простим олівцем і відповідь можна виправляти скільки завгодно. Головне, щоб вона була вірною.

2. Практичність. Дітей вчать тільки необхідним у повсякденному житті навичкам – актуальним зараз або тим, що стануть корисними у майбутньому. Інтеграли почекають! Краще знати, як вирахувати відсотки за кредитом та як створити власний сайт. А навчальна програма враховує схильності дитини, запити її батьків, бачення держави та побажання бізнесу.

3. Найкращі кадри. Учнів вчать не тільки випускники педагогічних вишів, а й ті, хто закінчив інші магістерські програми. Це забезпечує високий рівень міждисциплінарного навчання, коли учень вчиться мислити одночасно в межах декількох дисциплін.

4. Взаємодія. Змалечку дітей вчать не конкуренції, яка зазвичай викликає стрес, а взаємодії. Не конкурувати, а взаємодіяти та допомагати тим, у кого гірше виходить – на цьому побудована модель суспільного устрою у скандинавських країнах і державах Північної Європи.

5. Якість для всіх. Вчитися у сільській школі або у великому місті – немає різниці. Будь-яка школа забезпечує якісне навчання, що дозволяє розкрити та розвинути індивідуальні здібності й надалі успішно їх використати у професії. Водночас дітей змалечку вчать, що будь-яка професія гідна, і треба робити вибір відповідно до своїх особистих уподобань, не озираючись на престиж.

Чи може Україна використати цей досвід? Експерт в галузі освіти та почесний педагог Apple Арман Дусі каже, що освіта – це не McDonald’s, коли можна копіювати та множити технологію, й не варто до дрібниць «копіпастити» освітній досвід інших країн.

Втім ми можемо з усього розмаїття успішних систем освіти взяти те, що можна застосувати в Україні. Звісно, з урахуванням мети, яку хочемо досягти – високий рівень знань, здоров'я, психологічного комфорту, всього, що допоможе стати щасливим українцем.

Для цього маємо зробити три кроки: усвідомити свої освітні проблеми, бачити шляхи їхнього розв’язання та послідовно рухатися у цьому напрямку.

1. Проблеми. З ними ми вже визначилися. У 2019 році аналітичний звіт Світового банку про українську вищу освіту резюмував: «бракує гнучкості, стандартів якості та орієнтації на потреби ринку праці».

Крім того, у 2018 році Україна вперше взяла участь у PISA, найбільшому у світі дослідженні середньої освіти. За його результатами ми дізналися про її посередній рівень.

На черзі перевірка українських дитсадочків за міжнародною методикою ECERS-3. Це свого роду тест PISA для садочків. Він покаже, наскільки ефективно організоване дошкільне навчання.

2. Бачення. Ми почали формувати його на основі даних першої «діагностики». Передусім, це кардинальна трансформація шкільної освіти – програма «Нова українська школа», на яку у 2021 році уряд планує виділити 1 млрд грн. Взаємодія, міждисциплінарне навчання, індивідуальний підхід та психологічний комфорт – ми запозичили краще зі скандинавської моделі навчання.

А проблему різниці якості навчання між селами та містами має вирішити підвищення фінансування. Школи за програмою «Спроможна школа» отримають наступного року 1,3 млрд грн на нове обладнання, а заплановане підвищення зарплат вчителів допоможе стримати відтік із сільської місцевості. Планується запуск аналогічної програми для дошкільних закладів – «Спроможний дитсадок». Загалом видатки на освіту наступного року планують збільшити на 16,7 млрд грн, а загальний обсяг фінансування досягне 185,6 млрд грн.

3. Рух вперед. Головна його мета – витримати єдиний курс реформування освіти незалежно від зміни урядів та президентів. Водночас ми маємо усвідомлювати, що неможливо один раз провести реформу освіти, це постійний безперервний процес.

У Німеччині освіту реформують вже 20 років. У Фінляндії, Естонії та Британії – майже 30 років. І навіть з урахуванням гарних результатів ці країни й досі продовжують удосконалювати свої освітні системи. Маємо це робити й ми – заради щастя наших дітей.

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

Журналіст, громадський діяч

Віктор Трегубов
Віктор Трегубов

Журналіст

Вадим Денисенко
Вадим Денисенко

Народний депутат 8 скликання

Борислав Береза
Борислав Береза

Народний депутат 8 скликання

Олексій Голобуцький
Олексій Голобуцький

Заступник директора Агентства моделювання ситуацій

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Навчити бути щасливими. П’ять принципів сучасної освіти